Классовые манифесты и демократия
А если серьёзно (здесь звучит традиционная КВНовская музыка из Мюнхгаузена) то я считаю, что проблема Украины в огромном кол-ве демократов (да, если люди ходят на выборы и голосуют, то они тем самым признают демократическую модель легитимной, приемлемой как минимум для себя) взывающих к власти с требованиями навести порядок в той или иной области. Во бред, а?
Этот социальный оксюморон — следствие попыток натягивания западной, протестантской политической модели (демократии, да) на православно-языческо-азиатский менталитет.
Мы нихрена не хотим делать сами. Мы постоянно надеемся на «царя» — вы посмотрите на эти вопросы президенту: либо жалобы и просьбы «разберитесь и накажите», либо претензии и требования «почему не разобрались и не наказали?!». Как есть царь — закон, суд и палач в одном лице. Таким его видят, этого от него ждут. Ну и кого вы получите на троне, если этому народу дать право выбора? А? Отличия от России в какие-то жалкие 10% самостоятельных личностей. И те настолько заняты постоянной борьбой за выживание, что им не до проблем государства.
Здесь музыка из Мюнгхаузена заканчивается. Извините за неровный почерк.
и небольшая иллюстрация, кусочек из переписки с guessss_who (Игорь, извини — сильно подредактировал асечный рваный формат, надеюсь суть не изменилась)
Guess Who
ну блин
Guess Who
мы не каждый поодиночке живем
мы живем в государстве
и от тех, кто рулит этим государством, на самом деле зависит дофига важных для каждого простого смертного людей
Bigdan
стая = самоорганизация
стадо = организация сверху
и то и другое — государство, да
только разные
Bigdan
БЮТ и ПР — партии авторитарного типа
это ~60% избирателей
их сторонники уповают на «царя» (у каждой партии свой)
дескать вот придёт Юля/Витя ко власти и всё как надо сделает и всем будет хорошо
сами суки ничего делать не хотят, только ноют
Guess Who
бля, во времена Майдана люди были готовы чуть-ли не умереть
Bigdan
готовы БЫЛИ
а как с этим сейчас?
нету мессии — и все сдулись
РАБЫ
Guess Who
готовы БЫЛИ, потому что им дали надежду, что всё это будет НЕ ЗРЯ
Bigdan
слушай
если человеку без поводыря «дающего надежду» никак — то он раб
и никакой другой доли, кроме рабской не заслуживает
если рабов насильно превратить в граждан, то кроме Гарлема ничего не получается
Guess Who
ну при чем тут мессия, поводырь?
Guess Who
я вот не решаю вопросы насчет налогов, правопорядка, финансирования образования, культуры и т.п.
Guess Who
и никогда не буду решать — не моё, я айтишник
Guess Who
решает кто-то другой
Guess Who
должность выборная
Guess Who
появляется чел, который убедительно обещает разрулить эти вопросы нормально
Guess Who
что плохого в том, что я его поддерживаю?
Bigdan
почему этот другой должен быть неким «лидером, дающим надежду»?
это ж наёмный работник!
плохо не то, что ты его поддерживаешь
плохо то, что некоторые люди выбирают не наёмного работника, а «избавителя от всех проблем», царя-батюшку
поэтому у них и предвыборные программы такие — куча пустых обещаний
рассчитанные на стадо баранов, жаждущих пастуха
Bigdan
пофигу власти, не в них дело
на людей смотри
Bigdan
вот слушай
Bigdan
у меня в доме — 4 подъезда, 9 этажей — это полторы сотни квартир.
при строительстве дома пьяные строители забыли сделать в нашем подъезде обратку на горячую воду
а ЖЭК принял дом в эксплуатацию, видимо подмазали где надо
дом построен 17 лет назад
и 17 лет людям приходилось сливать по полчаса из крана воду, пока наконец пойдёт горячая
Bigdan
пока в этот дом не вселились мы
мы три месяца ебали ЖЭКу мозги
потому что мы знаем наши права, знаем нормы для температур и знаем, что за неисполнение служебных обязанностей начальнику ЖЭКа можно устроить неплохой пиздец
а ещё потому что у нас двое маленьких детей и когда их надо помыть, мы не можем ждать полчаса каждый раз
Bigdan
и мы их додавили и сейчас у нас кипяток круглые сутки
Bigdan
17 лет, Игорь!!!
Bigdan
17 ЛЕТ эти пидорасы жили, ругали проклятый ЖЭК, проклятые власти (которые о них бедных не заботятся совсем) и ни одна из этих непрерывно ругающихся на жизнь бабок во дворе не подняла свою жопу и не сделала НИЧЕГО
Bigdan
это у меня до сих пор в голове не укладывается
Guess Who
да, это характерно. 🙂
Bigdan
какие мессии? какие выборы? какие власти, верховна рада, депутаты, президент?
причём тут они??
Bigdan
мы — быдло
в этом вся беда
не паразитировать на нас — ПРОСТО ГРЕХ
Bigdan
я потерял веру в Украину, и не из-за политиков
из-за своих же соседей
Bigdan
политики — они такие же
ничем не отличаются
тоже пиздят и нихуя не делают
тоже воруют
дают взятки (и берут)
Bigdan
коррупция — она не в кабмине, она за соседней дверью начинается.
Bigdan
лечить политиков — бессмысленно
их место займут такие же, потому что других нет
а значит кого надо лечить?…
Bigdan
а вот как это делать и стоит ли — не знаю…
Guess Who
ну в общем-то да
я всегда и всем об этом говорю
«сначала на себя посмотрите. подумайте, что ВЫ сделали для того, чтобы в этой стране можно было жить по-человечески»
Guess Who
и крайне редко мне начинают перечислять какие-то внятные вещи в ответ.
\\\\Мы нихрена не хотим делать сами. Мы постоянно надеемся на «царя» — вы посмотрите на эти вопросы президенту: либо жалобы и просьбы «разберитесь и накажите», либо претензии и требования «почему не разобрались и не наказали?!».
Да, это так.
А откуда такое идёт? Не знаете?
Почему американец, например, с гордостью вывешивает флаг своей страны из окна собственного дома? Почему он преисполнен патриотических чувств?
Потому, что он знает, что это- его страна. Что в этой стране если не всё, то очень многое делается так, как хочет именно он. Потому что существуют чёткие и всем понятные правила игры для всех, и мало кому удаётся их нарушить.
А что у нас? Единственное правило: деньги решают всё и вся. У кого деньги, от и прав. И ещё «Я начальник- ты дурак, ты начальник -я дурак». Народ зря поговорок не придумывает. Вот и всё.
Вот даже насчёт этих пресловутых новых цен на ЖКУ. Всем очевидно, что цены необъективны, что платить приходится ни за что (точнее, за новые личные автомобили ЖЭКовского начальства). Вот у нас, например, накрутили за фактически сараи, в которые ЖЭК десятилетиями не вложил ни единой копейки, по 2-40 за квадратный метр.
Совершенно несправедливая цена, дутая цифра. А не будешь платить -отрежут канализацию (так сказали в ЖЭКе). И по ТВ показывали наш двор, и в суд подавали, а результата пока нет, как нет.
Или вот тот же русский язык. Украинский в Одессе-это некий обязательный шифр, которым обязаны шифровать свои мысли, слова, предложения все, кто выходит на официальный уровень. Затем каждому прочитавшему, услышавшему приходится для себя проводить дешифровку. В этих условиях чувствовать себя «дома»- не приходится.
Не иначе, как на оккупированной территории. О каком патриотизме может идти речь?
А главное: никто не видит возможности изменить ситуацию, сделать её такой, как нужно всем вокруг. Всё и везде решается не нами, народом. Иллюзия важности и значимости возникает только перед выборами. Но депутаты на уже следующий день становятся какими-то скучными и чужими. И делают что-то совсем непонятное, явно не то, что обещали.
Так и живём, надеясь на царя. А что остаётся? 🙁
«Что в этой стране если не всё, то очень многое делается так, как хочет именно он.
Потому что существуют чёткие и всем понятные правила игры для всех, и мало кому удаётся их нарушить»
Сашо, ці речі не взялися нізвідки і багатьом багато що не подобається, але коли людям у штатах щось не подобається — вони це змінюють, витрачають час, зусилля, наштовхуються на опір та протидію, але роблять.У нас навіть механізмів наявних до побутових проблем часто задіяти не в змозі. Звісно це наслідок тієї політичної системи за якої більшість виросла, але що поробиш, «згори» нічого на блюдечку не принесуть.
Основні проблеми у нас — через відсутність єдиної національної держави та єдиної спільноти громадян. Тут не стоїть питання якою мовою людина говорить, хто вона за етнічною приналежність, який статус яких мов підтримує — це не важливо. Важливим є ототожнення себе з Україною як національним політичним утворенням. Роль демократичної держави у даному випадку полягає практично лише у відтворенні своєї національної ідентичності та підтримки механізму оновлення влади.
Кожен громадянин розглядається окремо і від кожного зокрема не вимагається більше ніж від іншого. За таких умов система є стійкою та ефективною, оскільки інтерес виборців-громадян не може бути заміщений чимось іншим — у нашому випадку звертанням до старої радянської чи нової російської ідентичності. Лише реальні конструктивні кроки у національній площині здатні здобути підтримку виборців. На приклад — як в нашій національній державі ЗАРАЗ І ЗА ТАКИХ УМОВ НА ПЕРСПЕКТИВУ вирішити мовне питання? А що у нас? Про яку національну площину може йти мова? Та за кожним з гасел яким вимахують перед виборцями експлуататори радянської/російської ідентичностей одразу вилазять речі однакові по руйнівній силі для національної демократії з гаслами того ж Тягнибока чи Корчинського — починаються підніматися питання історії, кордонів, та й взагалі існування України як держави!
Через цю незбалансованість ми й хитаємося як економічно так і політично.
Я можливо дещо сумбурно висловився — уточнюйте якщо щось не зрозуміло. Ех, таки не вдалося пізніше поговорити на світоглядні теми, чогось зараз написав шматок 🙁
Нет, не сумбурно.
Я всё прекрасно понял (Вашу точку отсчёта).
Спасибо за ответ.
Сподіваюся знайду час поговорити предметніше і в парі тем, що зараз лежать в закладках.
Щодо моєї точки зору на причини, щоб вони не здавалися думкою зацикленого за національних (державницьких) питаннях чудіка — це дуже стандартна ситуація з політології — розпад імперії, формування національних держав, «банального націоналізму» (я росіянин, але живу в Україні — державі зі своєю історією та особливостями, я можу правильно вимовити слово «паляниця», а розмовляючи звичною для мене російською вимовляю «г» м»яко і т.п.) та «вітчизняного націоналізму» (отечество в опасности! а, його вже немає? а хто до нього найближчий?).
Демократична держава повинна об»єднувати людей за якимось принципом і економічного лише недостатньо, це принцип швидкоплинний та нетривкий. Для демократичної національної держави байдуже якою мовою говорить громадянин, яку релігію сповідує, чим цікавиться. Вимагається лише бути членом нації — шанувати символи, національну(державну) мову, національний погляд на історію і т.п. такій державі надзвичайно важко утримати числені етноси, меншини, економічні та релігійні групи в рамках однієї політичної спільноти — механізми є в імперій, російської, радянськї — коли розглядаються не окремі громадяни, а цілі групи — етнічні, релігійні, класові чи соціальні, що несуть відповідальність разом. Це така собі «несправедливість» — у нашої держави немає засобів що були в її попередників.
Історично нація не є сталою географічно. Український національний проект претендував на всі етнографічні землі — з Перемишлем, Брестом та Кубанню включно. Ці землі скоріше за все для української нації втрачені через те, що історично їх засобами примусу залучили до інших національних проектів. Зараз же це — природній процес. Цілком може статися що той же Крим, що обирає «вітчизняний націоналізм» авторитарної Росії (причому це стосується як росіян, так і українців що там живуть) теж буде втраченим.
От Вам свіжі приклади «банального українського націоналізму» росіян та українців України підігріті Росією не неіснуючому газі:
«2015 рік. Ніч. Зима. Два кума в хаті п’ють горілку. Раптом на дворі чується якесь шарудіння. Кум бере рушницю і йде на двір. Лунають два постріли. Голос за кадром: «Зима цьго року була надзвичайно лютою і москалі в пошуках їжі почали наближатись до житла.»
«Москалі закрили газ,
Щоб замерзли піськи в нас
Не ведіться ви на це,
Бо зігріє нас сальце!
Шинка, м»ясо і ковбаси,
І Різдвяні прибамбаси.
В сраці бачили «Газпром»
Всіх вітаємо з Різдвом»
«Дорогой Владимир Владимирович!
Вчера в телевизоре дядя Миллер сказал Вам, что проклятые хохлы украли 15 процентов нашего родного газа и счет пошел на миллиарды долларов.
Мы с папкой проверили на счетах, но у нас получилось, что 65 миллионов кубов от объема прокачки за пять дней составляют всего 6 процентов, а наши потери даже по цене 450 уе за тысячу кубов стоят всего 30 миллионов уе.
Так стоит ли ставить на уши всю Европу или проще поставить дяде Миллеру клизму и двойку по математике?
С уважением
Вася Пупкин, ученик 3 класса, пгт. Гадюкино»
Снова тяжёлый час,
Снова лихая година!
Тырит российский газ
Подло из труб Украина!
Вновь миллиарды кубов
Тянут хохлы что силы!
Злобная свора клопов
Высосать хочет Россию!
Мёрзнет Париж, Берлин,
Грозно гудят народы:
«Остановитесь, блин!
Газ не воруйте, уроды!»
Требует весь белый свет,
Требует мир огромный:
«Вспомните Божий завет,
Ветхий завет и Новый!
Ваш газокрадный зуд,
Ваши хохляцкие козни
Высший (Стокгольмский) суд
Скоро накажет грозно!»
Истины звонкий глас
Испепеляет фразой:
«Сцуки, отдайте газ,
Грязные *мужчинка с нетрадиционной половой ориентацией* асы!»
Солнце кричит с небес,
Цедит Луна сквозь зубы:
«Именем ПДРС
Газ возвратите в трубы!»
В небе кричат орлы,
В море бубнят сардины:
«Вы охерели, хохлы! –
Спёрли весь газ, скотины!»
Плачут дубы в лесах,
Ночь разрывают стоны:
«Вы ж потеряли страх!
Штопанные …ны!»
Из непромытых шприцов
Требуют вирусы СПИДа:
«Именем ваших отцов,
Газ возвратите, гниды!!!»
Вся вопиёт земля,
Но, о России помня,
В строгой тиши Кремля
Путин молчит спокойно.
Думы его тяжелы,
Как и положено Богу:
Знает, что газ хохлы
Не воровать не могут!
Знает могучий мозг:
Их усмирят не стоны –
Трубопроводных войск
Стройные легионы!
Хлынет стальной поток
На воровские орды.
Сядет на трубы в срок
Птица двуглавая гордо!
И прокричит она
В стылой рассветной сини
Лучшие в мире слова:
«Вера. Газпром. Россия!»
Розуміючи застереження громадян радянської національності до слів з коренем «націо-» — табуйованих та демонізованих в СССР незважаючи на використання компартією стандартних інструментів «націоформування» — мабуть треба дати розшифровку.
Нація — це те ж саме, що спільнота громадян.
Банальний націоналізм — політологічний поняття, що позначає «ряд звичок ідеологічного забарвлення, що забезпечують безперервне відтворення спільноти громадян»
Дело в том, что в западном понятии демократия не приемлема для нас, славян. Мы ее быстренько в анархию переделываем. Конечно, Сталин дубль два, нам не нужен, но жесткое, уверенное управление сверху просто необходимо. Иначе кто в лес, а кто по дрова.
«Дело в том, что в западном понятии демократия не приемлема для нас, славян»
У всіх слов»ян демократія чудово діє.
«Мы ее быстренько в анархию переделываем»
Нічого подібного.
«Конечно, Сталин дубль два, нам не нужен, но жесткое, уверенное управление сверху просто необходимо. Иначе кто в лес, а кто по дрова»
Про «прєлєсті кнута» порозповідайте росіянам. У них уже «жесткое уверенное управление сверху» — дуже успішно розпилює дармові нафтодолари. А потім що буде?
Заява громадських організацій
з приводу порушення прав людини кандидатом у Президенти України, лідером Партії регіонів,
народним депутатом України В.Ф. Януковичем
Місце жінки – на кухні. Ось таким чином кандидат у Президенти України, лідер Партії регіонів, народний депутат України, керівник найбільшої фракції у Верховній Раді Віктор Федорович Янукович визначив один із принципів політики своєї політичної сили у галузі прав людини та ґендерної рівності в Україні.
Таку заяву він зробив, відмовляючись від дебатів з іншою кандидаткою на пост Президента. «Если она женщина – то должна идти на кухню и показывать там свои прихоти» (http://www.unian.net/rus/news/news-358158.html).
Таким чином, була проголошена відмова від одного з фундаментальних принципів сучасної політики в галузі прав людини — досягнення ґендерної рівності та ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. Цими словами лідер Партії регіонів відкрито продемонстрував ігнорування та відмову від таких документів як Загальна Декларація прав людини, Міжнародний пакт про політичні та громадянські права, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та інших, які ратифіковані Україною і є частиною національного законодавства.
Кандидат в Президенти знехтував Конституцією України, яка стверджує, що «не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». Виникає лише питання – як розглядається паном Януковичем «кухня» — обмеженням чи привілеєм для жінок?
Крім того, такою заявою він також порушив Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», в статті першій якого дається визначення поняття «дискримінація за ознакою статі» – як «дії, що спрямовані на обмеження користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків». Особи, винні в порушенні вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, згідно зі статтею 24 зазначеного вище Закону, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Громадськість України, представники жіночих організацій стурбовані подібними діями кандидата в Президенти, які перекреслюють здобутки незалежної України в галузі прав людини та просуванні ґендерної рівності.
Ми вимагаємо офіційного публічного вибачення перед усіма жінками України, чиї здібності, внесок у розбудову української держави та суспільства були перекреслені й відкинуті.
Ми також вимагаємо оприлюднення офіційної позиції кандидата в Президенти та очолюваної ним партії щодо ґендерних принципів партійного будівництва, засад ґендерних підходів та дотримання прав людини у формуванні стратегії розвитку України.
Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда – Україна»
ВГО «Ліга жінок виборців України «50/50»
Інформаційно-консультативний жіночий центр
ВГО Центр «Розвиток демократії»
Валерий Марданенко м. Киев
Музей історії жіноцтва, історії жіночого та ґендерного руху
Світлана Сененко, незалежна дослідниця, Ювинг, Нью-Джерсі, США
GEnderMediaCAucasus Journalists ‘Association
Georgia
Міжнародна громадська організація «Школа Рівних Можливостей»
Международный онлайн-журнал КавкАзия
Галина Петриашвили, журналистка (Грузия)
Анна Шарыгина м. Харків
Евгенія Луценко ГО «Центр соціальних і ґендерних досліджень «Нове життя» м. Киев
Володимир Ханас, м Тернополь АМЦ
Мария Маерчик, научный сотрудник, м. Киев
Людмила Лобанова Всеукраїнський жіночий центр інформації та соціально-економічної адаптації
Микола Сухомлин Медіа-експерт Гендерного інформаційно-аналітичного центру «КРОНА» м. Харків
Лайма Гейдар Приєднуємось: ІОЦ «Жіноча Мережа»
Андрій Марченко, менеджер, м. Київ
Юлия Алятина, движение гражданских действий ГРОЗА
Ніна Дьяченко, письменниця, незалежний журналіст
Олена Морозенко, фінансовий директор виробничого підприємства, (м. Дніпропетровськ).
д-р Наталія Пилип’юк (Канада, Альбертський університет), Програма української культури, мови і літератури
Громадський інформаційно-аналітичний Центр для молоді
Андрій Лещишин Благодійна організація «Тотал» м. Львів
Ольга Карасьова, психолог, публіцистка м. Київ
ALMAZ KALET, KYRGYZSTAN, К@ВКАЗИЯ
Тамара Марценюк соціолог, Національний університет «Києво-Могилянська академія»