62 роки потому

На Львівщині поховали останки 57 військовослужбовців, які загинули у липні 1944 року.

Члени товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» кажуть, серед похованих є червоноармійці, солдати вермахту та воїни Waffen SS «Галичинa». Усі вони загинули поблизу райцентру Золочів під час військової операції, яку історики назвали «Бродівський котел». Їх поховали у спільній могилі на військовому кладовищі.

Михайло Бендина молодим хлопцем пішов воювати у дивізію «Галичина». Під час боїв у «Бродівському котлі» був поранений і до 1956 року перебував у радянських таборах. Сьогодні він прийшов ушанувати пам’ять товаришів, які загинули у 1944 році. Дивізійник каже – бої були вкрай жорстокими, тоді загинули чимало вояків з обох боків, тому поховання в одній могилі колишніх ворогів сприймає, як акт примирення.

Михайло Бендина, ветеран дивізії СС «Галичина»: «Після того як ми загинули, наші загинули, німці ми не вороги. Між нами немає якоїсь ворожнечі, всі разом були в одних окопах так і будемо разом ховати».

Місце, де сьогодні військовий цвинтар, у липні 1944 року було шляхом спасіння дивізійників, які проривалися із радянського оточення. Проте гинули там і червоноармійці, і солдати вермахту.

Пошуковець Любомир Горбач розповідає — під час останніх пошуків з 56-ти останків удалося ідентифікувати лише 37 — 19 дивізійників, 14 червоноармійців та 4 німця. Інших поховали, як невідомих.

Любомир Горбач, керівник товариства пошуку жертв війни «Пам’ять»: «Нами наприклад в одному місці було знайдено, коли в одній ямі лежав дивізійник, а під ним червоноармієць. Так само в селі Ясенів в одній ямі лежало 4 останки 3 з них було у формі дивізійників і один був червоноармійцем… Чому цей четвертий останок був в червоноармійській формі невідомо».

Зараз на військовому кладовищі поховані понад 900 солдатів трьох ворогуючих армій. За оцінками пошуковців, у цій землі ще залишаються останки тисяч вояків, яких потрібно поховати за християнськими звичаями.