Цены на нефть и политика России
Нефть — $145 — Нужно пересмотреть существующий мировой порядок
Нефть — $130 — Москва должна стать финансовым центром мира
Нефть — $120 — Мы не боимся холодной войны и санкций
Нефть — $110 — Чучхе — Вечен!
Нефть — $100 — Почему весь мир против нас? © Вова
Нефть — $90 — В Грузии похоже чуть-чуть переборщили © Лавров
Нефть — $80 — Мы готовы впустить международных наблюдателей в конфликтные зоны в Грузии.
Нефть — $70 — Вы что, шуток не понимаете?
Нефть — $60 — У нас есть ядерная кнопка!
Нефть — $50 — Мы готовы к переговорам — да, Чучхе?
Нефто — $40 — Мы поддерживаем членство Грузии в НАТО!
Нефть — $30 — Мы требуем членства Грузии в НАТО!
Нефть — $20 — Грузины, ауууууууууу !!!!!
Ви такі шутітє, а оно такі да.
Дослідження Інституту американського підприємництва [American Enterprise Institute] засвідчило, що рівень агресивності зовнішньої політики Росії безпосередньо пов’язаний із рівнем світових цін на нафту. Цей висновок було зроблено за підсумками аналізу ситуації у період від січня 2000 до вересня 2007 року. Під «агресивністю» автори дослідження мали на увазі ті дії Росії, які тою чи іншою мірою утискали інтереси країн Заходу. Загалом було виявлено 86 подібних подій, кожна з яких оцінювалася за п’ятибальною шкалою. Так, висилка дипломатів, торгові обмеження й тому подібне отримували 1-2 бали. Продаж зброї державам, які підтримують терористичні структури, військові навчання з «агресивними» сценаріям, підтримка сепаратистських регіонів, припинення постачань енергії сусіднім державам оцінювалися в 3-4 бали. Військові напади отримували 5 балів (таких не було). Ці оцінки порівнювалися з рівнем світових цін на нафту. Головний висновок: зі зростанням цін на нафту росла й агресивність російської зовнішньої політики, у свою чергу, здешевлення нафти (наприклад, у 2001 і 2002 роках) призводило до розрядки. Дорожчання бареля нафти на $1,48 призводило до того, що «рейтинг агресивності» Росії збільшувався на 1 бал. З грудня 2001 до вересня 2007 року світові ціни на нафту виросли з $17,37 за барель до $73,88 – за той сам період «рівень агресивності» піднявся із 17 до 55 балів. Між зростанням цін на «чорне золото» і зростанням рівня «агресивності» існує певний часовий лаг – зазвичай 1-3 місяці. Автори дослідження вважають, що ця кореляція хвилі точна, причому інші події – наприклад, війна в Іраку й «кольорові революції» чинили на агресивність російської зовнішньої політики набагато менший вплив. Так, у 2000 році світові ціни на нафту були доволі високими – цього року Росія вчинила безліч дій (був укладений суперечливий договір із Північною Кореєю; надано притулок сербському військовому, обвинуваченому в злочинах проти людяності; був арештований американський бізнесмен, звинувачений в шпигунстві тощо), які потрапляють під визначення «агресивних». У 2001-2002 роках, коли відбувалося здешевлення нафти, дії Росії були набагато більш «мирними». Так, від листопада 2000 року до грудня 2001-го світові ціни на нафту знизилися з $30,35 до $17,37 за барель – у цей період було відмічено надзвичайно мало «агресивних» дій Росії. Зі зростанням цін на нафту Росія виплатила свої зовнішні борги, почала набагато частіше вдаватися до актів економічного тиску на інші держави і посилила свою військову складову (за період з 2001 до 2007 року військовий бюджет Росії виріс на 400%, вперше з часів Холодної війни відкрита нова військова база за межами країни).