Украинская мова (до 16-ти не…)
Українська лайка та матюки з етимологічної точки зору:
Слова «хуй», «пизда», «мудак» «їбати», та інші є питомо українськими словами, що мають спільнослов’янське походження. Запозиченим же з російської мови було лише їхнє використання у якості повсякденної лайки, до цього основна сфера їх застосування — еротична, соромітницькі пісні та примовки, також у якості бранних слів — для образи супротивників. Етимологія цих слів є прозорою для мовознавців та має не тільки спільнослов’янське, але й індоєвропейське походження.
Хуй «чоловічий статевий орган, пеніс». Також хуєрик, хуїсько, хуйок, хуйочок, хуйня, хуйовий, хуйовина, хуякати;
Приклади з інших слов»янських мов:
болгарська — хуй,
польска — chuj,
албанська — hu,
Походження:
Із індоєвропейських неслов»янських мов зберігся у сучасній литовській як skujà «хвоя», у ірландській як scé «глід»; далі сходить до прабалтослав»янської skaujas «колючка», далі до індоєвропейської skhujā «колючка»;
Давні синоніми в українській мові: пуцька, патик, кілок, прутень;
Пизда «жіночий статевий орган».
Походження:
Із індоєвропейських неслов»янських мов зберігся у литовській як pyzda, у латвійській як pīzda, у албанській як pith, сходить до індоєвропейського pisd-eH₂ «вульва».
Блядь — ретранскипція слова «блуд», «блудити» («блядити»).
Мудак походить від тепер забутого українського слова «мудо», що означає чоловічі ядра (яйця). Зафіксовано у «Словарі української мови» Бориса Грінченка (Київ, 1908).
Їбати — найдавніше з усіх чотирьох згаданих вище і має споріднений індоєвропейський корінь, на санскриті yabhati «злягатися».
——————————————————————————————-
Лист запорожців турецькому султану без цензури:
Запорожские казаки турецкому султану!
Ти, султан, чорт турецкий, і проклятого чорта брат і товарищ, самого Люцеперя секретарь. Якій ты в черта лыцарь, коли голою сракою ежака не вбъешь. Чорт высирае, а твое вiйско пожирае. Hе будешь ты, сукiн ты сыну, сынiв христiянських пiд собой маты, твойого вiйска мы не боiмось, землею і водою будем биться з тобою, распроеб твою мать. Вавилоньский ты кухарь, Макидоньский колесник, Iерусалимський бравирник, Александрiйський козолуп, Великого и Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецкий кат, у всего свiту і пiдсвiту блазень, самого гаспида внук и нашего хуя крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою въеб. От так тобi запорожці виcказали, плюгавче. Hе будешь ти і свиней христiанских пасти. Теперь кончаемо, бо числа не знаемо і календаря не маемо, мiсяц у небi, год у книзя, а день такий у нас, якиі і у Вас, за це поцелуй в сраку нас!
Пiдписали: Кошевой атаман Иван Сирко зо всiм кошем Запорожськiм.
——————————————————————————————-
Український еротичний фольклор, етнографічні записи Т.Г.Шевченка (робочі альбоми):
6
Соколе мій, чоловіче,
Третій півень кукуріче,
Чом ти мене не лоскочеш,
Бо я знаю, чого хочеш.
На святках в Яготині.
13
Шапувалко — чорна галко,
Шапувале-орле,
А хто мене на сім світі
Без тебе пригорне.
17
Ой Улито, ой Улито,
В тебе поцька шовком шита —
На єбітьбі прошивалась,
Слізоньками умивалась.
18
Балакучий балакучу
Вивів звечора на кручу,
Єбалися на горі
Аж до самої зорі.
19
В Переп’яті на валу
Єбалися помалу.
20
Ой єбались копачі
З Переп’яті ідучи.
Ой єбались на межі
Попсували [нрзб.].
Хоч карбованця й дали,
Зате ж уже й доп’яли.
21
В Переп’яті у ямі
Копали там хуями.
31
Ой швець коло мене,
Тебе їбуть, їбуть мене.
38
Чи не це ж тая кумася,
Що підтикалася?
39
І в баби душа не з лопуцька,
Того хоче, чого й людська.
40
Полюбила москаля
Та ще й зуби вискаля.
А я кажу: бицю-бицю,
А він мене за спідницю.
46
Ой піду я до церковці
Та й стану в преділку.
Ой гляну я раз на Бога,
А тричі на дівку.
52
Та спасибі батькові,
Та спасибі матері,
Що нас добули.
Як нас добували,
Жито розсипали
Вночі на печі.
58
Таточко з мамкою
Скрипають лавкою,
Діточки в запічку:
Годі вам, таточку.
64
Через греблю Микитину
Ведуть Варку підтикану.
Кричить Варка, репетує,
Ніхто її не рятує.
——————————————————————————————-
Про вживання українцями лайки та матюків у побуті:
Використання слів «хуй», «пизда», «мудак» «їбати» у якості звичайної лайки, очевидно, почалося з часів поширення на українських теренах носіїв російської мови, у яких таке застосування було типовим. З історичних обставин тісний контакт і запозичення з російської мови і культури призвели до широкого використання цих слів і в українській мові.
Особливо швидке і масивне запозичення ненормативної лексики з російської мови відбулося під час розпаду Російської Імперії та становлення Радянської влади в Україні, коли використання лайки було відзнакою приналежності до робітничого класу і таким чином дещо втратило соціальне табу такого роду ненормативної лексики.
Традиційно ж українські лайки як правило пов’язані здебільшого з відправою природніх функцій організму та продуктами дефекації (т. зв. копроректальна лексика). Центральним і найбільш вживаним є слово «срака», яке історично використовувалося і використовується в безлічі контекстів, починаючи від декількох варіантів посилиння оппонента «в сраку» до фізичного пред’явлення задниці як кінечного аргументу в горезвісних сільських сварках.
——————————————————————————————-
Свідчення сучасників:
найпоширенішими лайками у них є «чорт», «дідько», «свиня» і «собака»
турецький мандрівник Ельвія Челеві, 1657 рік
Начинается торг. «Чоловіки» не торопятся, — это совсем не в их характере, — и продавец вылезает из-под воза не ранее того, как убедится, что покупатель серьезный. Понемногу горячатся, и вот уже бьют друг друга по рукам, молятся по десяти раз и более, расходятся, снова сходятся. Все делается медленно, но основательно, вдумчиво. Ядреной и крутой ругани великорусов, от которой дух в груди спирает и глаза на лоб лезут, не слышно, — ее заменяет меткий юмор, щедро украшающий речи. Не слышно и великорусского «тыканья». Сивый дід, у которого безусый хлопец торгует пару молоденьких бычков, так, например, отчитывает покупателя:
— Здаетця мені, что вы, хлопче, раненько маткину цицьку на люльку зміняли, бо разума у річах ваших не бачу я…
— Так як же, діду! Воны и некрасиві — ось роги якие…
— А хиба ж вы рогами пахати будете? Так куповайте же собі козлів: у них рога красивейши…
Максим Горький, «Ярмарка в Голтве»,1897 р.
Ну просто «Уголок падонка» какой-то! 🙂
Хотя интересно почитать.
Использование ненормативной лексики в обычном повседневном разговоре- действительно довольно серьёзная проблема.
Это режет слух, вызывает ощущение какого-то беспредела.
Это не признак ни ума, ни воспитанности.
А вот последняя сценка с ярмарки- типично одесская.
Напрасно Горький не признался, что списал её на Привозе. 😉 🙂
На том ещё, старом.
Кстати, наш Привоз очень серьёзно перестраивают.
Сейчас вот полностью снесли старую крышу над торговыми рядами со стороны Преображенской.
Так же, как и сами ряды.
Такой зияющей пустоты это участок земли не знал, наверно, лет 150.
Но продолжим падонковскую тему.
А знаете ли вы, что:
Начальники делятся на 4 группы:
1. Пидорасов.
2. Суперпидорасов.
3. Антипидорасов.
4. Пидорасов-волшебников.
Почему?
Начальник-пидорас говорит: «Я тебя, Сидоров, вы#бу.»
Начальник-суперпидорас говорит: «Я вас всех вы#бу!»
Начальник-антипидорас говорит: «Я тут с тобой, Сидоров, еб#ться не
собираюсь!»
Начальник-пидорас-волшебник говорит: «Я тебя, Сидоров, вы#бу так, что ты
глазом моргнуть не успеешь».
Интересно, заходят ли на этот сайт начальники, и к какой категории каждый из них относит себя? 🙂
Чому це куточок Падонка? Сексуальна лексика у нас набула негативного відтінку лише після прийняття християнства і боротьби церкви з язичництвом, в тому числі з культами чоловічої та жіночої сили.
Це історія, етимологія, до чого молоді люди, що полюбляють творчо змінювати та застосовувати у спілкування обсценну лексику?
—————
Ну, це подарунок від культурно розвинутіших сусідів 🙂
Хоча не знаю чи наші «срака, засранець, падло, падлюка, сволота» краще 🙂
—————
Ні, ця сценка — типово українська. Це у нас спільне.
—————-
Ну може ж щось поремонтують на Привозі 🙂
«На Привозе Беня жил,
Беня мать свою любил,
ведь если есть у Бени мать, так значит есть куда послать!
Ой лимончики, вы мои лимончики…»
—————
А знаете ли вы, что:
Подчинённые делятся на 4 группы:
1. Пидорасов.
2. Суперпидорасов.
3. Антипидорасов.
4. Пидорасов-волшебников.
Почему?
Подчинённый-пидорас говорит: “Я свою работу еб…л»
Подчинённый-суперпидорас говорит: “Я вообще всё делать тут еб…л”
Подчинённый-антипидорас говорит: “Меня это нееб..т”
Подчинённый-пидорас-волшебник говорит: “Я на роботу х..й положу так быстро, что ты начальник, глазом моргнуть не успеешь”.
А Вы к какой категории себя относите? 🙂
Не, тогда я ваще асексуал. 🙂
Возраст, батенька, не шутка. 🙂
От і про те ж, краще утриматися від такого вибору 🙂
Та що возраст, нормальний возраст. Он є у мене знайомий, так він уже в 46 збирається ноги простягати. Типу я вже тупий, мозок не фуричить, сустави іноді крутить, соображалка не та, коли вже його сконати і т.п. Це звісно суїцидом не підкруплюється, а проявляється у небажанні розвиватися.
Імхо це все фігня. Можна подумати у молоді більше причин шукати виправдання існуванню. Живемо то й живемо.
Надо брать пример с моего деда по отцу: он через много лет после смерти бабушки ещё женился (а было ему тогда уже 75, между прочим!). 😉 🙂
А я на здоровье жалуюсь только в шутку, учтите!
Мож, ещё встретимся на узкой дорожке! 🙂 🙂 🙂
У 75! Сильний чоловік 🙂
Можливо-можливо, я ще в Одесі не був на жаль, брат правда їздив. Колись було б непогано відвідати 🙂
————-
Ще про слов»янську, українську нецензурщину і те, наскільки ці речі відносні, у «Руській Правді» можна прочитати наступне:
«Оже муж умрет, задниця жені. Оже смерд умрет, задница князю»
Насправді дружині та князю немає чого переживати, тоді «задниця» мала значення «заповіт, спадщина», для прикладу — «не отступуйте от задницъ господнихъ» (Хроніка серед. XVII ст.) 🙂
Це значення вживалося як позначення будь-якої задньої частини (війська, будинку), а також того, що залишалося «позаду», після чогось-когось (небіжчика, діяльності).
Це трохи подібне до того як «злюб» — добровільна ділова угода двох сторін, стало нашим «шлюб» — поєднання чоловіка й жінки.
Непонятно, почему это наследство смерда переходило к какому-то там «князю».
А как же родственники смерда?
Несправедливо получается. 🙁
Или тогда надо, чтобы наследство князя отошло затем к родственникам смерда. 😉
Ну в Правді Роській все було згідно з логікою та приктичними людськими цінностями часу.
Оубьеть моуж(ь) моужа, то мьстить братоу брата, или с(ы)н(о)ви о(т)ца, любо о(т)цю с(ы)на, или братоу чадоу, любо сестриноу с(ы)н(о)ви;
аще не боудеть кто мьстѧ , то 40 гривенъ за головоу;
аще боудеть роусинъ, любо гридїнъ, любо коупчина, любо ѧбетникъ, любо мечникъ, аще изъгои боудеть, любо словенинъ, то 40 гривенъ положити зань.
Одна справа вільні люди та люди зброї, інша — смерди та холопи.
Или холопъ оударить свободна моужа, а бѣжить въ хоромъ, а г(осподи)нъ начнеть не дати єго, то холопа поѧти, да платить г(осподи)нъ зань 12 гривнѣ; а за тымъ, где его налѣзоуть оудареныи тои моужь, да бьють его.
Коротше краще було заховатися у господаря. 🙂
————
Схоже розділення в Україні було практично завжди (тій що фактично не входила до Польщі чи Росії) , козаки теж виокремлювалися в окремий стан людей зброї.
В Московії та Польщі були свої тенденції, якщо в Польщі король був просто найбільшим серед великих магнатів то панувала відносна стабільність і порядок, якщо так як перед Визвольною Війною — то хаос коли кожен магнат творив, що хотів — «беспределил», купував суди, влаштовував «наїзди» на дрібніших сусідів із вбивствами та грабунками із наступною легітимізацією захоплень (з Хмельницьким було щось подібне) — зразком сучасного такого чудіка є Ахмєтов;
в Московії згідно ще з традиціями Орди практично всі були холопами царя і якщо адміністративний апарат і війська були під його контролем, то бояри з таким свої статусом не сперечалися, якщо апарат збоїв — тоді вони щось там починали ворушитися з приводу привілеїв.
Да уж… «Русская правда»- это было что-то.
Вы ещё пытку на дыбе вспомните.
Хотя в те века и в Европе было не лучше.
Костры горели повсеместно.
Ну до інквізиції тоді ще була пара столітть. Але європейський феодалізм звичайно не дуже відрізнявся від київського. Це ще було добре якщо був такий збір законів.
Ага.
Но мне наше время почему-то больше нравится. 🙂
мда, для особистості зараз краще живеться, хіба що «пощастить» десь у «гарячій» частині Африки народитися.
Тут не соглашусь, мне больше нравится, когда мне всё организуют сверу.
Так, как было при СССР: вышел из дома, увидел объявление о приёме на работу, выбрал поблже к дому, и работаешь себе потихонечку.
Зарплата везде примерно одинаковая, никому не завидно, все примерно равны и всем хорошо.
Плюс практически бесплатное образование и лечение, отпуск и бесплатные (или почти бесплатные) путёвки.
Да я в Молдавию к родственникам запросто ездил, когда захочу.
А сейчас уже 2 или 3 года не могу поехать: загранпаспорт, видите ли, нужен.
Да и сама дорога теперь чёрт-те сколько стоит.
И что мне с того, что кто-то теперь имеет возможность едить в США или Германию, какой-нибудь сингапур-таиланд?
Я туда и не собирался, а от того, что некоторым другим стало в чём-то легче, мне одновремнно стало гораздо тяжелее и неудобнее. 🙁
Позитива маловато, прямо скажем.
Мова здається йшла про середньовіччя 🙂
Так Вы же сами вернули нас в современный мир, даже «горячую» Африку какую-то вспомнили.
Та ні, це Ви згадали «Но мне наше время почему-то больше нравится. :)». Я просто відповів.
Ну я міг би з Вами посперечатися порівнюючи СССР та сучасну Україну, але навіщо? Ми з Вами і так знаємо в чому відмінності. Я можу наводити «за», Ви мені «проти», можемо потім місцями помінятися.
«когда мне всё организуют сверу» — ну тут нічого не поробиш, комусь таке подобається. Але з іншого боку — ну можна ж у нас знайти пристойну роботу при бажанні та наявності елементарних якихось навичок, можна…
Хм, ну закордонний паспорт не так складно отримати:
Для оформлення закордонного паспорта заявник подає до управлінь (відділів) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС, УМВС України за місцем проживання
паспорт громадянина України
довідку податкового органу про присвоєння ідентифікаційного номера
квитанцію про сплату державного мита або документ, що підтверджує повне чи часткове звільнення від його сплати.
Відповідно до „Декрету про Державне мито» за оформлення закордонного паспорта протягом 30 днів сплачується державне мито у розмірі 170 грн. При оформленні документа у термін до 10 робочих днів сплачується подвійна ставка державного мита (340 грн.).
потяг Одеса-Кишинів:
http://www.uz.gov.ua/index.php?m=services.transppl.ScheduleOra&f=ScheduleOra.Train&T1=1785&lng=uk
автобус:
http://www.ostanovka.od.ua/bus/
Одесса 06:45 Кишинев 11:52 301 Ас Одесса — Ас Кишинев Ежедневно
Про ціни не знаю, можна думаю при бажанні дізнатися.
———-
Щось Ви забагато про власну персону говорите, не самим собой же едино 😉
Ну Ви не збиралися, так можливо Ваші діти з»їздять. Потрібно звісно мову знати трохи + звісно якщо грошей не вагон (у мене скажімо явно не вагон), то витрати потрібно компенсувати паралельно підзаробивши, є розраховані на це програми. Для студентів це саме воно — розширюється кругозір, знання мови і т.п.
—«ну можна ж у нас знайти пристойну роботу при бажанні та наявності елементарних якихось навичок, можна…»
Мы совсем недавно искали для жены, и довольно пристально.
Что в итоге?
Нашли эту «Белую ворону», только начали привыкать, как хозяин дал команду вместо 5 человек на смене (три в зале, один на кассе и один на складе) оставить двоих ( один в отделе, один на кассе, меняться время от времени).
Правда, вроде повысил зарплату с 750 до 1100.
Да ещё задумали жену перевести в другой конец города.
Вот и всё.
Потом мы ещё походили-поискали.
Ни фи-га нет мало-мальски нормального хотя бы за 700-800 гривен для человека без ВО.
И везде в магазинно-аптечной сфере всё очень временное, текучка кадров колоссальная, ежедневная.
Работают в основном не городские.
Без диплома очень и очень проблематино всё, я Вас уверяю!
Так вернулись мы пока назад на фабрику, дышит она всё ещё как-то.
Там пошли нам на встречу даже сделают новую трудовую кижку без записи об увольнении.
Такой вот маленький и в чём-то очень приятный уголок социализма остался ещё в этом дурацком и неимоверно жестоком мире торжествующего бесчеловечого капитализма.
Это когда всем, в прнципе, глубоко наплевать на всех.
Человек может опускаться до нуля, и никого это не колышет.
При СССР 70-80 годов такого точно не было, я это говорю, как свидетель.
И не говорите мне, что сейчас есть какие-то там организации, кому-то там в чём-то помогающие.
Это капля в море, которая к тому же частенько работает на себя.
Что касается загранаспортаи поездок в Молдавию.
Я просто говорю о том, насколько всё это было дёшево и легко, и насколько стало дорого и проблематично.
И так- везде и во всём.
Мне трудно сейчас назвать: где, в чём со времён СССР стало лучше, проще для меня.
Поездки в дальнюю заграницу не называйте: я как не ездил тогда,так и не поеду сейчас (времени мало, всё по брёулингам хожу, да из бильярда не вылажу).
Если раньше я свободно заходил в любой магазин, то сейчас в сторону большиства магазинов даже и не смотрю: тапочки за 700 гривен всё равно покупать не буду- слишком низка цена.
Пусть уже хоть 1000 сделают для ровного счёта. 🙁 🙁 🙁
тікають коментарі 🙂
То як там Ваші нащадки — не надумали в штати? От мого дружбана молодший брат тільки-но повернувся, а мої братани чогось не зїздили коли я агітував, а тепер шкодують 🙁
Надо сначала загранпаспорт получить.
Это уже в следующем году.
Как-то страшновато.
А что: можете дать конкретные советы, как это сделать при желании?
В смысле: куда обратиться.
\\Надо сначала загранпаспорт получить.
Це безумовно.
\\Это уже в следующем году.
Якщо у Вас діти — студенти не останнього курсу вишу і трохи знають англійську мову — можуть наступного літа поїхати. Програми починаються з другого місяця літа, здається. Потроху готуватися (читати про програму, збирати необхідні документи) краще починати з першого місяця, щоб не поспішати.
\\Как-то страшновато.
Та нічого там страшного немає. Це приблизно те ж саме що дитину відправити навчатися в інше місто, тільки не на такий тривалий час 🙂
По цій програмі крім мене їздили мої друзі, товариші по універу, знайому. Екстримальних ситуацій які б виходили за межі звичайних життєвих проблем ні в кого не виникало.
\\А что: можете дать конкретные советы, как это сделать при желании?
Та безумовно.
\\В смысле: куда обратиться.
Я вже колись про це писав, давайте повторюся:
Якщо у Вас є діти-студенти не останнього курсу вишу і знають трохи англійську, то теж (як я) можусть з”їздити за офіційною програмою міжнародного обміну.
Найпростіше — працювати 1) вожатим з дітьми або 2) в обслуговуючому персоналі дитячого табору, тривалість 2 місяці, влітку, потрібно десь в районі 900 баксів, дають соц та медичне страхування, харчування-проживання в таборі, зарплата принаймні на 400 доларів перевищує витрати, є ще час після цього подорожувати.
Є ще третій варіант — працювати в різних місцях — продавати якісь там сосиски, або як Мікі Маус у парку атракціонів працювати.
На цих програмах багато грошей не заробиш, але за тебе про все практично турбуються + прикольний мовний досвід та культурний досвід.
Я їздив свого часу за такою програмою, прикольно було.
Просто якщо для родини і витрати у 1000 баксів — гроші, то цілком логічно прагнути їх компенсувати + заробити трошки свої і помандрувати на них трохи країною.
Світ подивитися, поспілкуватися з людьми, подивитися як працюють — звісно прикольно.
Безкоштовно непотрібно, умови нормальні і якщо людина не боїться працювати і подобається спілкуватися то все ок.
Поїхати за такою програмою — абсолютно реально (я не знаю такого випадку щоб хтось хотів і не поїхав) кваліфікація чи суперові знання мови не потрібні.
Пробивні здібності теж не потрібні, достатньо щоб людина взагалі була більш-менш самостійною і не боялася спілкуватися, але досвід такого роду взагалі і в цьому плані допомагає розвиватися. Головне — щоб щось подібне — спортивний табір, нові знайомі, інша обстановка, досвід, були людині цікаві. Решта у такого роду програмі робиться без проблем. Так що запитуйте у них, якщо їм цікаво — у мене.
ось адреса організації яка займається студентським обміном у нас:
http://www.usec.org.ua/
це опис програми за якою я їздив, там є і деталі:
http://www.usec.org.ua/iccp.htm
запитуйте — розповім детальніше, викладу фотки.
Спасибо за ответ.
Будем думать. 🙂
Та заходьтэ щэ 🙂