Поиск

Добавить в RSS-ленту

Архивы

Или Богатырева идет секретарем СНБО, или ее выгоняют

25 декабря, 2007

Партия регионов должна исключить Раису Богатыреву из своих рядов, если она не откажется от должности секретаря Совета национальной безопасности и обороны Украины, заявил известный политик, депутат ІІІ и ІV созыва Александр Волков.

Он подчеркнул, что раскол Партии регионов невозможен, поскольку в этой политической силе есть только один кандидат, который может претендовать на должность Президента во время следующих президентских выборов. «Поэтому Партия регионов, безусловно, не откажется от Януковича», — сказал Волков.

Что касается назначения Богатыревой, то политик отметил, что его удивило это назначение, особенно после заявлений Януковича о переходе партии в оппозицию.

«Понимаете, такого не может быть, лидер сделал такое заявление и, насколько я знаю, большая часть Партии регионов с этим согласилась, а меньшая часть – другое крыло, которое ориентировано на Бориса Колесникова, проводило тайные переговоры с Президентом и его командой», — подчеркнул Волков.

Политик считает, что это нонсенс, когда одна часть в оппозиции, а вторая – ведет переговоры о назначении своих представителей на высокие посты страны. По его мнению, Янукович должен жестко отреагировать.

«Нужно поставить вопрос ребром – или Богатырева идет секретарем СНБО, или ее выгоняют из партии и на этом ставят точку», — сказал Волков, еще раз повторив, что лидер Партии регионов должен занять серьезную позицию по отношению к политикам, которые занимались избирательной кампанией Партии регионов и фактически проиграли ее.

«Я не исключаю, что возможны очень серьезные оргвыводы в партии по этому вопросу, я исключаю полностью, что Богатырева не знала о ее назначении, так как это сегодня пытаются преподнести. Я очень много проработал в Администрации Президента, что назначение, да еще и народных депутатов, никогда без предварительного собеседования не проводится», — сказал Волков, выразив мнение, что это свидетельствует о существовании двойной морали в Партии регионов.

«Они, на всякий случай, бегут и договариваются там, а потом ждут, как отреагируют здесь. Такого быть не должно, должна быть единая команда, и весь мусор, который там задерживается, нужно выметать из избы», — резюмировал Волков.




|


  1. 25 декабря, 2007 @ 3:20 пп
    MAG пишет:

    це мабуть моя суб»єктивна думка, але мабуть у Волкова бред. Ну от Гриценко працював на своїй посаді за Янека, ну і що тут такого? Мабуть традиція здавати карточки перед голосуванням у ПР слабне… та і не всі економічні гравці не зовсім розуміють для чого такі конфронтації з іншою стороною, разом же гроші робити потрібно.

  2. 25 декабря, 2007 @ 3:22 пп
    MAG пишет:

    на російське слово «бред» в українській якісь занадто м»які відповідники — «марення, маячня» 🙂

  3. 25 декабря, 2007 @ 6:16 пп
    MAG пишет:

    Цікаво:

    Назва СІЧЕНЬ походить від слова «Січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

    Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети — все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).

    Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу — березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

    У березні день з ніччю зустрічаються.

    Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.

    КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає » сонячний».

    ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май — від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

    ЧЕРВЕНЬ походить від слова «червець». Саме в цей час з’являється сокоживна комаха — кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

    ЛИПЕНЬ — дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

    СЕРПЕНЬ — від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник.

    Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес — цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

    ЖОВТЕНЬ — час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник — від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

    Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

    ГРУДЕНЬ — від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко — заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.


|
RSS feed отзывов к статье |