Или Богатырева идет секретарем СНБО, или ее выгоняют
Партия регионов должна исключить Раису Богатыреву из своих рядов, если она не откажется от должности секретаря Совета национальной безопасности и обороны Украины, заявил известный политик, депутат ІІІ и ІV созыва Александр Волков.
Он подчеркнул, что раскол Партии регионов невозможен, поскольку в этой политической силе есть только один кандидат, который может претендовать на должность Президента во время следующих президентских выборов. «Поэтому Партия регионов, безусловно, не откажется от Януковича», — сказал Волков.
Что касается назначения Богатыревой, то политик отметил, что его удивило это назначение, особенно после заявлений Януковича о переходе партии в оппозицию.
«Понимаете, такого не может быть, лидер сделал такое заявление и, насколько я знаю, большая часть Партии регионов с этим согласилась, а меньшая часть – другое крыло, которое ориентировано на Бориса Колесникова, проводило тайные переговоры с Президентом и его командой», — подчеркнул Волков.
Политик считает, что это нонсенс, когда одна часть в оппозиции, а вторая – ведет переговоры о назначении своих представителей на высокие посты страны. По его мнению, Янукович должен жестко отреагировать.
«Нужно поставить вопрос ребром – или Богатырева идет секретарем СНБО, или ее выгоняют из партии и на этом ставят точку», — сказал Волков, еще раз повторив, что лидер Партии регионов должен занять серьезную позицию по отношению к политикам, которые занимались избирательной кампанией Партии регионов и фактически проиграли ее.
«Я не исключаю, что возможны очень серьезные оргвыводы в партии по этому вопросу, я исключаю полностью, что Богатырева не знала о ее назначении, так как это сегодня пытаются преподнести. Я очень много проработал в Администрации Президента, что назначение, да еще и народных депутатов, никогда без предварительного собеседования не проводится», — сказал Волков, выразив мнение, что это свидетельствует о существовании двойной морали в Партии регионов.
«Они, на всякий случай, бегут и договариваются там, а потом ждут, как отреагируют здесь. Такого быть не должно, должна быть единая команда, и весь мусор, который там задерживается, нужно выметать из избы», — резюмировал Волков.
це мабуть моя суб»єктивна думка, але мабуть у Волкова бред. Ну от Гриценко працював на своїй посаді за Янека, ну і що тут такого? Мабуть традиція здавати карточки перед голосуванням у ПР слабне… та і не всі економічні гравці не зовсім розуміють для чого такі конфронтації з іншою стороною, разом же гроші робити потрібно.
на російське слово «бред» в українській якісь занадто м»які відповідники — «марення, маячня» 🙂
Цікаво:
Назва СІЧЕНЬ походить від слова «Січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.
Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети — все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу — березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.
У березні день з ніччю зустрічаються.
Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає » сонячний».
ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май — від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.
ЧЕРВЕНЬ походить від слова «червець». Саме в цей час з’являється сокоживна комаха — кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).
ЛИПЕНЬ — дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.
СЕРПЕНЬ — від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник.
Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес — цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.
ЖОВТЕНЬ — час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник — від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
ГРУДЕНЬ — від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко — заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.