Русский марш состоялся вопреки решению суда
Несмотря на запрет суда, в Симферополе сегодня, 4 ноября, когда в России отмечается День народного единства, ряд пророссийских общественно-политических организаций Крыма провели так называемый Русский марш.
В Симферополе прошли две акции — одна была организована активистами Славянской партии и ее союзниками (она собрала порядка 200 человек), вторую акцию провели активисты партии Русский блок, Русской общины Крыма и Крымского казачьего союза (эта акция собрала более тысячи человек).
Акция активистов партии Русский блок и ее союзников началась с митинга возле Верховной Рады Крыма.
Митингующие держали в руках флаги России, Крыма, Андреевские флаги, стяги своих общественно-политических сил, а также транспаранты с надписями: «4 ноября — День народного единства», «Русскому языку — государственный статус», «Освободим мать городов русских — Киев — от фашистской скверны» и т.п.
Кроме того, митингующие держали в руках портреты Президента РФ Владимира Путина с надписью: «За Родину! За Путина! За русский язык!». Участники акции периодически скандировали: «Россия, Украина, Белоруссия — единство!», «В единстве русских — сила!» и т.д.
Участники митинга критиковали сегодняшнюю власть в Украине, сравнивали нынешних Президентов Украины и Грузии с лже-Дмитрием, а президентских жен — с Марией Мнишек.
В ходе митинга сообщалось, что лидер Русской общины Крыма, первый вице-спикер крымского парламента Сергей Цеков сегодня находится в Кремле на приеме у Президента РФ Путина.
После митинга участники Русского марша в Симферополе прошли к памятнику полководцу Александру Суворову. Там состоялось возложения цветов «великому полководцу от легендарных потомков» и прошел мини-митинг. Люди скандировали: «Великой России — Ура!», «Слава великому Суворову!».
Как заявил журналистам лидер крымской организации партии Русский блок, депутат ВР АРК Олег Родивилов, никто не запрещал его политической силе проводить сегодня Русский марш в Симферополе. «Запрета общественной организации на шествие — нет. Республиканская организация партии Русский блок не является обычной организацией, она является часть партии соотечественников — партии Русский блок, — сказал Родивилов.
Как сообщалось, накануне пресс-служба крымской прокуратуры сообщила, что суд запретил проведение 4 ноября в Симферополе «Русского марша».
Как говорилось в сообщении, суд, детально рассмотрев доводы городской власти и представителей сторон, запретил общественным организациям Русский фронт Сергея Шувайникова, Русская община Симферополя, Русский национальный съезд, Конгресс русских общин Крыма, партии Русский блок, организации В будущее — с Россией, УНП, УРП Собор, инициативной группе жителей города и т.д. проведение массовых акций и маршей в Симферополе в воскресенье — 4 ноября.
Думаю, что народ там был не против.
А то, что «суд запретил» ,так ведь надо же представителям Президента подстраховаться: «мы, мол, совсем не с ними, мы даже запрещали.»
В конце концов не одному же Тягнибоку маршировать.
Кстати, в свете беконечной череды последних открытий всяких памятников Бандерам или Шухевичам надо же и несогласным с этой вакханалией душу отвести.
Так что всё путём.
«вакханалией» 🙂
Я згодний, нехай висловлюють свою думку. Хоч з Зімбабвійськими прапорами ходяті і нехай владу критикують, бажано без закликів до ворожнечі і т.п.
Але скажімо коли під час покладення квітів до пам»ятника Шевченку у роковину заснування УПА люди під російськими прапорами протестують і не дають це зробити це мені дивно. У нас же з американськими прапорами пам»ятники командувачам фронтів не приходять пікетувати.
Ну, русский флаг имеет куда больше оснований появляться у нас, особенно в Крыму, к примеру (по сравнению с американским).
И вызывает порою значительно больше симпатий.
Грузинские флаги тоже мелькали в конце 2004 года в Киеве.
И т.д.
Вам удивительно было возле памятника Шевченко, говорите?
А мне было удивительно, когда пару недель назад у нас в Одессе группка заезжих «казачков» пыталась нагло сорвать восстановление памятника Основателям города.
А когда особо бесчинствующих справедливо задержали, то та-а-а-акой шум в СМИ кое-кто пытался поднимать!
Кстати, я бывал у памятника неоднократно, памятник прекрасен, великолепно вписывается в архитектурный ансамбль Екатериниской площади.
И умели же создавать красивые памятники когда-то!
А хулиганствующие элементы имеются в предостаточном количестве у разных политсил.
Наша задача -научиться быть толерантными к чужому мнению, как бы оно нам ни не нравилось.
Это к себе тоже обращаю, потому что к УПА -ну совершенно не могу привыкнуть, хоть убейте!
Но и хулиганов теперь не похвалю (не только «казачков»).
Уже плюс. 🙂
Я не проти російського прапора, його і у Львові можна побачити (якщо Ви не були 🙂 але звичайто значно рідше ніж український.
Щодо шуму у ЗМІ — я не помітив різниці з аналогічними подіями, навіть більше — про пам»ятник в Одесі я чув і бачив неодноразово, а про покладення квітів біля пам»ятника Шевченку я 1 раз зустрів повідомлення 🙂
Щодо пам»ятника як такого я не проти — я ж там не живу, якщо він гарний, то нехай буде, але Катерина ІІ займає особливе місце в історії України, Вам відоме, тому на мою думку це не таке просте питання — чи ставити їй пам»ятник, чи слід щось робити додатково — встановити скажімо дошку з описом результатів її правління для України чи щось подібне.
Так, у спілкування є свої плюси 🙂
Установить доску возле памятника? 🙂
Вы недалеко ушли от Советской власти в этом смысле.
Когда-то они на памятник Михаилу Семёновичу Воронцову повесили уничижительное четверостишие Пушкина- были вполне удовлетворены, решили памятник выдающемуся государственному деятелю не сносить.
Теперь давайте ещё к памятнику Основателям Одессы тоже присобачим что-то на манер той дощечки.
Одесса -особый город.
Ну вот, к примеру, есть у нас Александровский проспект.
Он назван в честь императора Александра, и вполне логично было бы, чтобы на нём стоял его памятник (так, кстати, вскоре и будет).
А сейчас почему-то на проспекте с одной стороны поставили памятник Ивану Франко, а с другой ещё кому-то в этом роде.
Кажется, Мицкевичу, что ли…
При чём тут они к Одессе?
Я понимаю, если поставить памятник Франко в Станиславе, например.
Впрочем, мы договорились уже установленные памятники не трогать.
Ну и ладненько.
А вот педалирование первым лицом государства темы «геноцида» -не что иное, как разжигание межнациональной вражды.
Ни больше, ни меньше.
И я вижу это всё чаще на бытовом уровне, когда общаюсь на эту тему с национально свидомыми панами.
Разговор с их стороны очень быстро переходит на обобщения (не «я» и «ты», а на противопоставление «мы» и «вы»).
А Ющенко всячески подогревает подобные тенденции, подобные настроения со своим «геноцидом».
Чому саме дощечку з образами? Просто перелік фактів і не на пам»ятнику можна, а біля нього.
Франко лікувався у 1909 в Одесі, йому дуже сподобалося і місто і край. У поемі “Мойсей” він писав, що саме Чорним морем український народ покотить гомін волі. Це наш письменник, поет, його «Вічний революціонер» — це відображення однієї з найважливіших рис нашої ментальносі, не нерішучості чи хатоскайості, а дечого іншого.
Адам Міцкевич був засланий 1824 року до Росії, створив в Одесі і в Криму свої “Кримські сонети”. Це був період його творчої зрілості. Раджу почитати якщо Ви любите свою землю, гори і небо, я думаю вони залишилися такими як були.
Мені здається пам»ятники письменникам є як мінімум такими ж доцільними як і пам»ятники політикам і державним діячам.
Про геноцид як я зрозумів ми дійшли певної схожої думки
Может быть.
Извиняюсь за долгое молчание.
Сначала несколько дней не было света в нашем дворе после субботнего урагана, а потом были проблемы с компьютером.
Кстати, не в обиду будь сказано:
я на работе пересказал Ваши слова о «табличке возле памятника» — в ответ был взрыв хохота и слова «Ну и идиоты же эти националисты!»
Я это говорю не для оскорбления или обиды, а просто хочу показать, насколько могут быть различны мнения об одном и том же в разных регионах одной страны.
Хотя в городе, конечно, найдутся и недовольные памятником.
Их совсем немного, но они есть, конечно.
Наверно, так же, как и недовольные памятниками Бандере и Шухевичу в тех местах, где их поставили.
А що такого дивного в табличках, я думав їх зазвичай прямо на пам»ятниках прикріплюють 🙂
А пояснити свою реакцію співробітники спромоглися? 🙂
Будучи в Одесі мені було б цікаво почитати яким вчинкам та чи інша людина завдячує пам»ятник собі. Це я думаю для будь-якого монументу актуально, що ж тут дивного? 🙂 Якщо Катерина друга турбувалася про розвиток Одеси, а не просто бачила її пішаком на морській стратегічній карті, то це повинно зазначатися.
Це ж факти, такі ж як і те що її правління вважають «золотым веком» Российской Империи.
Катерина II проводила політику, спрямовану на остаточну ліквідацію автономії України: у 1764 було скасовано гетьманство, у 1765 розформовано козацькі полки на Слобожанщині, у 1775 остаточно ліквідовано Запорізьку Січ, у 1782 у Гетьманщині ліквідовано полкову та сотенну адміністрацію і запроваджено поділ на З намісництва, у 1783 розформовані козацькі полки на Лівобережжі і юридичне запроваджено кріпосне право.
У 1785, видавши «Жалувану грамоту дворянству», Катерина II законодавче оформила права і привілеї російського дворянства і прирівняла до нього українську козацьку старшину, закріпивши за нею земельні володіння. Катерина II особисто віддавала накази про придушення антикріпосницьких виступів в Україні — Коліївщини у 1768 та Турбаївського повстання 1789–93.
У галузі культури правління Катерини II позначилося дальшою русифікацією України, У 1783 у Києво-Могилянській Академії було запроваджено російську мову викладання.
У 1786 було проведено секуляризацію церковних земель, чим завдано шкоди церкві в Україні. Після приєднання до Росії Правобережної України уряд Катерини II проводив тут політику, спрямовану на ліквідацію греко-католицької церкви.
Приверженность Екатерины идеям Просвещения определила характер её внутренней политики и направления реформирования различных институтов российского государства. Для характеритсики внутренней политики екатерининского времени часто используется термин «просвещённый абсолютизм». По мнению Екатерины, основанному на трудах французского философа Монтескье, обширные российские пространства и суровость климата обуславливают закономерность и необходимость самодержавия в России. Исходя из этого при Екатерине происходило укрепление самодержавия, усиление бюрократического аппарата, централизации страны и унификации системы управления.
Хіба ці факти не можна було б об»єднати? Чи краще просто промовчати? Коротше нічого дивного в такій думці не бачу 🙂
Мені здається, що по цьому питанню нам не слід сперечатися.
Я, як і багато одеситів (і взагалі жителі Південного Сходу) виходжу з того, що державостворюючими мовами в Україні є дві мови.
Видимо, у цьому криється головне джерело конфлікту і нерозуміння.
Точніше, у тім, що зараз у нас націоналістами і їх д@п@лизами (яким зовсім байдуже, кого прославляти: Голодомор або КПРС) ведеться кампанія по впровадженню в наших краях того, чого в нас ніколи не бувало.
То роскажіть хоча б в парі слів, це ж цікаво, запостіть статтю скажімо 🙂
Просто коли ми уважніше на такі теми дивимося і пробуємо розібратися (як з пам»ятниками Міцкевичу скажімо ;-), то вони якось простішають і перестають бути такими гострими і принциповими, що є +
И Основателям Одессы тоже? 😉
А «мысль» о том, чтобы рядом какие-то «таблички» присобачивать -это не лучшая идея.
Памятник воспринимается одесситами гораздо позитивнее, чем Вам это кажется.
Где-нибудь во Львове ( например) к такому памятнику пусть ставят всякие таблички, но Одесса -это немножко из «другой оперы».
Кстати, а откуда Вы, MAG (если это не военная тайна, конечно 🙂 )?
Что касается памятников деятелям культуры, то хорошая идея.
Только для Одессы, конечно же, гораздо уместнее Ильф и Петров, Багрицкий, Катаев, Столярский, Бабель (о, этот Бабель , его «Одесские рассказы»!).
Ну и Франко с Мицкевичем пусть уже стоят, раз поставили.
Может быть, кому-то и они нравятся, кто знает.
Хм, ну нехай так, я за проінформованість, а в якому саме форматі це повинно бути це таке питання, я думаю у будь-кого повинна бути можливість дізнатися що зробила та чи інша людина, Бандера чи Катерина, ну та годі, я думаю що сама ідея доцільна, а Ви вже як знаєте 🙂
Ні, не таємниця, я з центральної України.
Ну то і порушуйте такі питання, одне ж іншому не заважає 🙂 Як я знаю пам»ятник Міцкевичу був подарунком для Польші, за що навіть президент Польщі дякував Одесі 🙂
Я за то, чтобы памятники ставили тем, кого в данном городе действительно уважают.
Поэтому не очень представляю себе, чтобы в Одессе был памятник Бандере, а в Виннице- Николаю I.
Щоб поважати потрібно знати, а цього немає. Я думаю цю дискусію варто закрити, якщо Ви проти інформованості.
Ну давайте закроем, если только Вы один всё на свете знаете (в отличие от других, особенно тех, кто с Вами не согласен). 🙂
Взаємовключні припущення:
1) У Вас паранойя 🙂
2) Ви — гуманітарій 🙂
Пояснення:
Було чітко висловлено мою позицію з цього питання — з пам»ятником будь-якому політичному діячу (Бандері чи Катерині, на приклад) повинна бути асоційована коротка нейтральна інформаційна довідка, з якою люди повинні мати можливість ознайомитися безпосередньо біля монумента.
Ваша репліка у відповідь була на кшталт — «не очень представляю себе, чтобы в Одессе был памятник Бандере, а в Виннице- Николаю I», що не було пов»язане з моєю думкою.
Оскільки Ви закрили дискусію з цього питання неявно, то я зробив це прямим текстом. Логіка у Вашому пості у відповідь є? Звідси і припущення. 🙂
Теперь понятно.
Меня просто сейчас крайне возмущает истерическая кампания по разоблачению преступлений коллективизации и индустриализации (т.н. «Голодомор»), ведущаяся в стране.
В данный момент включены все возможные рупоры для пропаганды однобокой трактовки данных событий, трактовки, которая всё чаще носит крайне националистический, я бы даже сказал, расистский характер.
Характер разжигания межнациональной розни.
Поэтому и хочется отметать всё «с порога». аллергия своеобразная появилась на любые мало-мальски «свидомые» высказывания.
Что касается сути Ваших последних высказываний:
«коротка нейтральна інформаційна довідка», говорите? 🙂
Так ведь в том-то и дело, никакой «нейтральной» точки зрения сейчас нет.
В стране сейчас идёт наинепримиримейшая борьба мнений, в которой никакой «нейтральной» точки зрения и в помине нет.
Сейчас новоявленные т.н. «герои»-убийцы мажутся исключительно белой краской, им раздаются звания «героев», ставятся памятники совершенно так же, как несколько десятилетий назад раздавались звания и ставились памятники старым «героям» (тоже нередко бывшим убийцам или относившимся к человеческой жизни без должного уважения).
Так что никакой «нейтральной» таблички в Вашем понимании возле памятника Основателям Одессы быть не может.
Все знают, что на памятнике стоят фигуры тех людей, которые стояли у истоков нашего города.
И этого достаточно.
А если где-то на других землях они кого-то и обидели, то пусть на тех землях и ставят им «нейтральные» 😉 , как Вы говорите, таблички.
Щодо «истерии» та «разжигания межнациональной розни»
http://5.ua/newsline/184/0/45897/
Як я вже написав вище моя і Ваша позиції цілком зрозумілі.
Якщо за допомогою логічних аргументів ми не можемо дійти спільного бачення питання, а натомість переходимо на іншу тему, я думаю дискусія зайва.
Посмотрел вашу ссылку.
Ничего не понял.
Хотя преступления сталинского режима достойны всяческого осуждения.
Только осуждать надо искренне, без насилия.
Иначе насильники становятся в один ряд с осуждаемыми.
Дії сталінського комуністичного режиму, що призвели до загибелі мільйонів людей, має засудити Комуністична партія України. Так вважає Президент Віктор Ющенко.
За його словами, шукати винних у цій трагедії серед якихось народів чи держав — помилково
Де у вищеназваних словах Ви побачили
«крайне националистический, я бы даже сказал, расистский характер.
Характер разжигания межнациональной розни» ??????
Не видавайте бажане за дійсне. Навіщо Вам це потрібно? Невже Вам так легше?
Нет, если всё было бы только так, как написано, то всё правильно.
Приклади які підтверджують Ваші слова? Свої я навів.
Ви ще вчергове згадайте переслідування російської мови 🙂 мені, людині яка, слава Богу, навіть не зі східної, а з центральної України 🙂
Я просто заметил, что вся эта шумиха плохо влияет на тех, кто ей подвержен.
Вот не так давно у меня был разговор с одним из представителей «подверженных».
Так вот он очень быстро перешёл на противопоставление «мы» и «вы», а не я и он.
«Мы» у него воплощало всё положительное, ну а «вы» -сами понимаете.
Что касается темы русского языка, то она очень болезненная, эта тема.
Я только повторюсь, что мне кажется ненормальным положение, когда из двух основных языков почему-то все права оставили пока только за одним.
Те всё уменьшающиеся крохи, что «великодушно оставили» другому языку -это его носители должны воспринимать вроде как пока ещё не отобранный подарок, правда?
Я с этим положением категорически не согласен, и сомневаюсь, что когда-нибудь соглашусь.
А Ви пробуйте з ним говорити так як і зі мною, у нас же вийшов нещодавно діалог.
Ну от, знову про мову 🙂 наче я не з України і не знаю яка мова у нас у ненормальному становищі 🙂
Ваша область у документах 1930-1933. Одна з середньо постраждалих.
http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/Fam-Odesa-1932-33.php#nom-32
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/e/ed/GolodomorMapa.jpg
Судя по намёку, Вы считаете, что не русский язык в ненормальном состоянии, а какой-то другой.
В чём же выражается эта ненормальность?
В том, что очень и очень значительная часть народа хочет русский язык, а не тот, который хотите лично Вы?
В тому що «очень и очень значительная часть народа» є за національністю українцями не зважаючи ні на які Голодомори і переселення з інших країн, от уявіть собі історичний приклад, Китай завойовує Японія і протягом дисятиліть витісняє з обігу на будь-якому більш-менш значному рівні китайську мову, як Ви думаєте якою буде політика Китаю після здобуття незалежності? Проголошувати японську мову ІІ державною? Забороняти японську?
Я думаю що ні перше ні друге. Формальне становище укр. мови мене влаштовує, але реальне ні. Як представник молоді я можу вам засвідчити що у молодих людей не має Вашої проблеми з укр.мовою, в більшості своїй їм фіолетово, от це і є проблемою про яку я казав.
Ви хочете рос.мову? В якому значенні? Вам забороняють спілкуватися нею? У Вас не вистачає російськомовних газет, журналів і т.п.? Мало годин російської мови для Вашої дитини в школі?
Тоді займіться конкретним вирішенням цього витання — http://5.ua/newsline/198/0/44939/
Я прошёл по ссылке.
Правильно, что хоть как-то, хоть где-то перегибы исправляются.
Это радует.
Это говорит о том, что наша страна кое в чём довольно-таки демократичная сейчас.
То есть хоть иногда голос народа бывает услышан.
Жаль только, что далеко не всегда, не во всём и не в той мере, в какой требуется.
А насчёт «фиолетово»…
Судя по тому, как грамотно большинство молодёжи пишет, они сейчас не знают ни русского, ни украинского.
И ещё: никогда я не поддержу вытеснение русского языка.
И до тех пор, пока это деяние будет продолжаться, я буду чувствовать себя хоть немного, но в оппозиции к тем, кто его проводит, ко всей этой неправильной, я считаю, политике.
Политике всемерного отталкивания своих же граждан.
Я буду воспринимать тех, кто проводит такую политику- со знаком минус.
Хотя, судя по всему, им моё мнение чаще всего тоже «фиолетово».
Перегибы на местах 🙂
Ну, не існує країни де всім люди були б задоволені, пам»ятаєте «Туманность Андромеды»? Навіть там. Я думаю варто міркувати і діяти не у термінах «проблема-наслідки» що є спекулятивним, а натомість — «проблема-вирішення» що може дати якісь наслідки, якщо у Вашому місті справді мало годин російської мови і більшість батьків СПРАВДІ за те щоб збільшити їх — вперед. Прецедент є. Не сід забувати правда що у Києві люди трохи інші 🙂 і звикли самі вирішувати такі проблеми, всім би так.
Мда, ця проблема ні з російською ні з українською мовою не пов»язана, тут кому як щастить, у кого з моїх друзів були хороші вчителі/наставники/батьки, у декого навіть чудові, а кому не так пощастило.
У мене скажімо ні з укр.мови ні з російської не було хорошого ВЧИТЕЛЯ, тобто людини якій подобається працювати з різними дітьми, зате з англійської хороші в основному 🙂 та і батьки саме в цьому плані якось допомагали не дуже, а це важливий момент.
Ще згадаю про дещо з досвіду батьків — за їхніми свідченнями багато справжніх вчителів та викладачів зникла з відходом людей досовкової, «старої» школи, які ще вміли мислити самостійно і мали грунтовні знання своєї справи.
А скільки української інтелігенції було просто знищено… Той самий Симчич про якого я згадував раніше має чудову, на відміну від своєї дружини, літературну вимову, як Ви думаєте де він її отримав? ……
Я теж не підтримую «вытеснение русского языка», але зараз я цього не бачу. На жаль «російську» мову я чую навкого набагато частіше ніж українську. І більшість з тих хто нею послуговується такі ж етнічні росіяни як і я 🙂 Ви може думаєте що і я, маючи українських батьків завжди розмовляв українською? Отакі реалії 🙂
А Ви не просто не сприймайте 🙂 Якщо у Вашому місті мало російськомовних (чи на івриті 🙂 видань, а значна кількість людей їх потребує, чи та ж ситуація з недостатнім викладанням у школах рос.мови — вирішуйте цю проблему. Але не шляхм з»їздів у Северодонецку чи ще десь. В Україні є достатня законодавча база для забезпечення рівного становища всіх мов, нею потрібно просто користуватися і ця ініціатива повинна йти від представників того чи іного етносу.
А чем это плох Северодонецк?
Там даже ,наверно, ненавистный Вам Янукович призвал к единству страны, и есть записи его выступления.
Так что будем доказывать свою правоту и бороться.
Прау недель назад вечером дочка играла с мобильным телефоном: включала разные мелодии.
Пошла мелодия Гимна СССР.
Я начал потихоньку напевать, на втором куплете жена подключилась.
Было чувство подъёма, слёзы навернулись на глаза, комок был в горле и временами я останавливался от этого.
Не скажу. что я так уж фанатично хочу возвращения СССР.
Но я был настоящим патриотом.
Я не был комсомольцем (потому что то, что я видел в своей школьной организации, меня не вдохновляло), но по чувству патриотизма ,любви к своей стране, был на высоком уровне.
А сейчас моя чрезвычайно уменьшившаяся страна делает всё, чтобы оттолкнуть меня ещё больше.
И осталося патриотизм разве что по отношению к своему городу.
Ну ещё к своему региону, где абсолютное большинство людей имеют приемлемые для меня мысли.
В отношении того, что сталинская власть уничтожала и ослабляла украинскую интеллигенцию…
Ну конечно же уничтожала и ослабляла.
Но то же самое делалось и с русской, грузинской, белорусской интеллигенцией.
От того, что через это прошли все, не легче, конечно.
Но не приемлю сейчас усиленно навязываемую мысль о том, что от уничтожения украинской интеллигенции, украинского села выиграла Россия, выиграли русские.
Их режим уничтожал с неменьшей силой.
Так поменьше бы национализма, и поддержка политики Ющенко была бы гораздо большей во всех регионах.
А то сейчас вместо объединения получается размежевание.
@ненавистный Вам Янукович@
щось Ви знову в якусь не ту степь 🙂
цікаво чи є регіон де абсолютна більшість має неприйнятні для Вас думки…
@В отношении того, что сталинская власть уничтожала и ослабляла украинскую интеллигенцию… .@
Я говорив не тільки про українську інтелігенцію.
.@Но не приемлю сейчас усиленно навязываемую мысль о том, что от уничтожения украинской интеллигенции, украинского села выиграла Россия, выиграли русские.@
Я такого не бачу. Хто Вам конкретно, як і коли таку думку нав»язує? Процитувати можете?
Так, є люди які використовують цю тезу, є люди які використовують тезу про те що України не було і не буде і т.п. Але
1) Обидві частини — абсолютна меншість у всіх регіонах (
Да вот например в прошлый четверг пришла команда провести во всех школах первый урок по теме Голодомор.
В РайОНО дали дискету с материалами этого урока (от канцелярии Президента).
И что же я там читаю?
На место вымерших в 1932-1933 годах людей переселялись люди из России.
Сейчас не процитирую, но смысл именно такой.
И повсеместно сейчас вижу «прозрачные намёки».
Не «в лоб», а именно так, чтобы читатель, слушатель «сам пришёл» к соответствующему выводу.
А Вам не здається що це факти? Що їх — замовчувати чи що? От і думайте як це дітям росказати, це ж Ваша робота, поясніть що люди будь-якої етнічної належності для Сталіна були лише одиницею з нулями.
Вчителі ж розказують про Голокост і що? Це щотеж робиться для того щоб «слушатель “сам пришёл” к соответствующему выводу» про те що німці — нелюди, що вони вороги людства? Це ж наша трагічна історія!
От візьміть дві речі — козацтво і рос.імперію. Коли вчився я, мені розказували про те що зробила для України Російська імперія і як один з моментів — Батурин. Але мені також розказували про козаків — тогочасних українських «людей зброї» які зверхньо ставилися до «людей землі» і звичною практикою яких були звичайні для того часу військові походи проти всіх потенційних суперників, під час яких лилася кров і гинули звичайні жителі. Це ж історія!
1)Звичайно Сталіну також не хотілося щоб Україна втратила свій сировинний потенціал після Голодомору і переселення були і не тільки на території сучасної України
2)Сталіну звісно було пофігу на конкретний етнос, просто саме українці мали потужний і небезпечний потенціал. Раджу ознайомитися:
http://www.day.kiev.ua/170635/
Статья мне кажется чересчур перекрученной.
Сейчас главное -время.
Говорят о Голодоморе -и ладно.
Информацию выдали -пусть люди подумают, разберутся.
Время идёт, и на всё меняются взгляды, оценки.
Поживём -увидим.
Нууу… чому Ви так думаєте?
Про час — погоджуюся. Головне те що про це не мовчать, що порушено офіційну тишу, що є інформація, документи. Те саме і про УПА.
Так, міняються, мої теж. Багато чого з фільму «Собор на крові» я не знав. Раджу Вам подивитися — досить об»єктивний, реальний (без райдужних казок) фільм, але він не про УПА скоріше, а про трагедію національно-визвольних змагань 1921-1945.