Шо, опять?
6 июля, 2008
Дмитро Мєдвєдєв, президент Росії:
«Нас не может не волновать имеющиеся факты умышленных, преднамеренных действий по вытеснению русских из Дании, с информационного пространства в отдельных странах. Для нас это очень чуствительный вопрос поскольку, речь идет о сохранении по-сути главной информационной культурной среды для большого числа наших соотечественников.
И Россия, конечно, не может безучасно к этому относиться. Мы будем стараться реагировать, на такого рода к сожалению трудное для нас явление, адекватно.»
А что, в Дании выборы?
А у Микстера уже чётко выработался условный рефлекс на связь между этими двумя вещами!
Поздравляю. 🙂
И.Павлов.
… и наверняка там есть кандидат, который обещает русский — ещё одним государственным 🙂
Согласно Микстеру, в Израиле тоже выборы не за горами. 🙂
Не верите?
Смотрите сами.
http://news.mail.ru/politics/1876346/
Ну а о том, как Одесса радуется и ликует по поводу украинзации, можно узнать здесь
http://censor.net.ua/go/offer/ResourceID/89581.html
Теперь посчитайте, какой процент в Одессе поддерживает всю эту вакханалию по дерусификации , несущуюся на нас с запада.
Цифры можете взять у дедушки Фрейда- он в таких вещах хорошо понимал. 😉 🙂
Сашо, ну невже Вам на пальцях пояснювати, що Мікстер мав на увазі «використання певними політичними особами певного заяложеного гасла для підвищення свого рейтингу без намагання сісти і РЕАЛЬНО обговорити проблему, інтереси сторін, об»єктивні критерії оцінювання рішень і самі рішення по вирішенню проблеми»?
Цим Мєдвєдєв у себе займається, росказує електорату про «майн кампф», цим же і цей Шпигел-янт у себе в парламенті займається — російських євреїв там багато, а ще дуже багато просто москалів з купленими довідками з синагог. Знав я свого часу в штатах двох !євреїв! які служили в армії у себе — ні слова російською не знають, але матюкаються… 🙂
Я в упор не розумію — невже електорат настільки тупий, що не розуміє, що проблеми так не вирішуються? Що «газ по 320», «русский — официальный» — це не мета? Що мета «як нам досягти нормальних домовленостей по газу», «як нам досягти ситуації, коли і українці української не забувають, і росіянам зручно». Чому ніхто ГОЛОВОЮ не подумає — а чому й досі немає місцевих, державних комітетів узгодження мовних проблем від політичних сил? Де платформи обговорення, де адекватні плани? Та тому що «вирішення» цієї проблеми їх не цікавить, їх цікавить рейтинг.
\\Ну а о том, как Одесса радуется и ликует по поводу украинзации, можно узнать здесь
Мабуть голомозкі братки Корчинського занадто довго ходили взимку без шапок — таке вже чудять, що он навіть Саша записався до полум»яних лав їхніх прихильників 🙂
http://bratstvo.info/bratstvo-text-12477.html
Сашо, Вас можна привітати з повторним зарахуванням у злісні бандерівці 😉
Знаете, MAG, вот с этим я соглашусь целиком и полностью: “як нам досягти ситуації, коли і українці української не забувають, і росіянам зручно”.
Только вот вокруг себя я пока не вижу такого уровня взаимопонимания.
Каждый пытается тянуть одеяло на себя.
Поэтому тот плакат мне очень понравился.
Он как нельзя лучше отвечает моему видению происходящего и перспектив развития ситуации с русским языком.
\\Знаете, MAG, вот с этим я соглашусь
А я здається інших гасел і не декларував раніше.
\\Только вот вокруг себя я пока не вижу такого уровня взаимопонимания.
Думаю 50\50 було б у разі об»єднаної українсько-молдавської чи румунської держави. Тобто «за наличием отсутствия» такої спільної історії як у нашому випадку.
Але не все безнадійно.
Так, у нас багато росіян (18%)
так українці у багатьох випадках не знають і не цінують свою історію, мову, культуру (я не про шаровари і гопак з борщем)
так у ще більшій кількості випадків для сучасних українців українська мова їхніх предків не є рідною
так, офіційне становище російської мови — не таке яким воно було у рос. імперії та ссср.
так, багато що можна було б зробити для зручності росіян та російськомовних українців, для пошуку вищезазначеного компромісу.
так, за росіянами та російськомовними значно більша маса минулої пропаганди, та діяльності державної машини.
так, через такі протиріччя — іноді вилазять проблеми з перегибами, як з одного боку так і з іншого.
Разом з тим є і позитивні моменти — певні протиріччя, що є наслідками дії колишньої пропаганди — вже частково подолані, я цьому живий свідок. Загроза приходу до влади відморозків як з одного, так і з іншого табору — мінімальна, тому силовий сценарій цілковитого придушення тієї чи іншої сторони практично неможливий. Незважаючи на вий про громадянську війну — більшості людей на всій території України абсолютно це неприйнятно. Тому в майбутньому сценарій взаємноприйнятного розвитку подій — дуже ймовіний. Але я не кажу про поділ України на російськомовну та україномовну. Це правда залежно від подальшої економічної ситуації звісно, та від того наскільки Україна буде підім»ята під Тимошенко чи Янека і чи питання мови та культури будуть актуальні. Не впевнений хто з них кращий, але хватка та методи Ахмєтова щось абсолютно не приваблюють.
Але одна справа — знати та розуміти ці всі моменти, інша — намагатися не ускладнювати ними собі життя і мати перед очима просту картинку намальовану пропагандою.
Почему Вы гофорите, что русских всего 18%.
Вот я недавно на стену карту Украины купил, так там украинским по белому написано: русских 22%, украинцев 73%, остальных 5%.
Думаю, что разница между Вашим и тем, что написано на карте не велика.
Но мне кажется, что всё-таки следовало бы задуматься над тем, чтобы русский язык как-то серьёзно выделить, очертить для него какие-то рамки, на которые никто не станет покушаться.
Это успокоило бы людей, и существенно изменило бы картину голосования на любых выборах.
Как минимум, региональный статус для русского языка в некоторых областях (где он имел бы равные права с русским)- это совсем не лишнее.