Украинский дубляж мешает каждому 33-му украинцу
73% украинцев посещают кинотеатры реже одного раза в год, не посещают вообще или не помнят, когда в последний раз были в кино. Таковы результаты опроса, проведенного Киевским международным институтом социологии (КМИС).
На вопрос, что больше всего мешает Вам чаще посещать кинотеатры, только 3% опрошенных ответили, что чаще ходить в кино им больше всего мешает то, что фильмы дублируются в основном на украинский язык.
16% респондентов считают, что им больше всего мешает чаще посещать кинотеатры — высокая стоимость билетов, 25% — нехватка времени.
35% ответили, что в их населенном пункте нет (слишком мало) кинотеатров, 36% — что смотрят кино дома.
Опрос проводился Киевским международным институтом социологии 22-27 февраля 2008 года. Методом интервью опрошено 2038 респондентов в возрасте от 18 лет во всех областях Украины, в Крыму и в Киеве.
Осталось ещё провести опрос, скольким процентам мешает перевод на русский язык, и «нужные» цифры будут получены.
Вот так у нас опросы проводятся.
Можно доказать что угодно.
Тем, кто денежки заплатил. 😉
🙂 ГОН ПОЛНЫЙ!!!
УКРАИНСКИЙ ДУБЛЯЖ МЕШАЕТ КАЖДОМУ 3-му УКРАИНЦУ!!!
Это вам Затулин рассказал? 😉
Да, конечно Затулин.
И ваще пол-Украины уже исключительно затулинцы. 🙂
КМИС сначала бы провел опрос на фильм с каким переводом пошли бы вообще люди.
А данный вообще вопрос не очень корректен.
Тема Затулина мне не интересна.
А зачем тут КМИС? Посмотреть сборы в кинотеатрах надо. А они говорят о том, что большинству в Украине все равно на каком смотреть. Я, например иду в кинотеатр и смотрю на том языке, которые есть в кинотеатре в момент прихода. Потом могу попробовать посмотреть на другом, для интереса.
Для того что бы иметь хорошие кассовые сборы достаточно иметь 2-3% активных людей в стране.
И? Задолбавший меня, но тем не менее показательный пример. Или мы устраиваем истерику для пассивных, которым, в принципе, пофиг?
Реальна соціологія в дії 🙂
Я вже натякав Саші, чому він ще «Тачки» не перегляную (у нього російський дубляж) 🙂
Mixter своим примером ты меня убил там и одного процента не будет? Не знал что в украинском прокате все настолько плохо. Интересная вещь получается на украине весь этот вопрос поднимают и устраивают истерику украноязычные граждане. А менталитет у настокой у всех и украинцев и русских и белоруссов мы ж сопротивляемся так зачем это делать? Почему в Бельгии или Швецарии такого вопроса не возникает. На Украине же все перевернуть надо. Может вообще тогда западу востоку и югу разбежаться надо.
А может Вы Аликсей вообще не из Украины вещаете? Создаётся впечетление.
Цікаво що в Україні за 1 вихідні зібрали майже стільки ж як у Росії.
Живу то я на Украине , хотя в данный момент нахожусь в Питере.
Что то мне как то в это не очень вериться в это. Водили друзья меня в кинотеатр в Киеве, а Тачки кстати я смотрел в подмосковном Подольске и я видел какая посещаемость в там и там.
Складається просто враження, що ми в різних країнах живемо. Таке буває іноді, мені он розказували, що у школах бояться проводити концерти, вечори російської мови. Повірив би якби сам був не в курсі 🙂 Можливо у Вас подібна історія?
Ну якщо Вам не віриться в офіційні прес-резіли фірм які свій виторг рахують… тут вже нічого не поробиш. Мабуть вони самі себе дурять, такі собі мазохісти, підробники власних документів.
А Ви ходили на Тачки українською?
У меня тоже иногда складывается такое впечатление.
Вот вчера полдня печатал некое «положение» об организации т.н. «конкурса» под названием «краща українська рдина» на уровне школы.
Это нас заставляют организовать.
Так вот: там надо выделить от каждого класса по 1 семье, которая будет «свидомой»,которая будет петь украинские песни, танцевать украинские танцы, хорошо знать украинскую историю и т.д.
Сегодня я сказал об этом классным руководителям заранее (официально это будет сказано завтра на педсовете).
Вы бы видели их лица, слышали их доброжелательные слова! 😉 🙂
Это ж как над оторваться от ралдьно
А у мене такого враження з фактів, що Ви мені їх повідомляєте не виникає. Ми справді з Вами живемо в Україні. Наскільки я знаю у школах України справді проводяться всілякі культурні заходи, в тому числі концерти, конкурси і т.п. Нічого крамольного у конкурсах типу «найкраща національна родина» не бачу.
Крім безграмотності, оскільки в українській мові для позначення «найвищого ступеню порівняння» правильно вживати лише прикметник у найвищому ступені, тобто «най»+»вищий ступінь порівняння» тобто «найкращий», «найдовший», «найрозумніший» і т.п. В російській мові просто для більшості слів такої форми немає, але в українській є, тому слід використовувати їх.
Вам взагалі загальна концепція не подобається, чи щось у конкретному випадку бентежить?
—————-
А почему бы Вам не стать инициатором организации т.н. “конкурса” под названием «лучшая русская/болгарская/еврейская семья” на уровне школы? (порядок навскидку по доле национальностей в Одессе после украинцев, по переписи 1989-го).
Или этого вас не заставляют организовать?
Так вот: там надо будет выделить от каждого класса по 1 семье, которая будет “сознательной”, которая будет к примеру петь русские песни, танцевать русские/болгарские/еврейские танцы, хорошо знать русскую/болгарскую/еврейскую историю и т.д.
Скажете об этом классным руководителям заранее (официально это будет сказано на следующий день на педсовете).
Вы увидите их лица, услышите их доброжелательные слова! 😉 🙂
————
Матеріали:
Одеський обласний центр української культури, адреса — Рішельєвська вул., 9а
На жаль я не знаю адекватних центрів російської культури (не політичних організацій) в Одесі, таких як скажімо хороший «Русский культурный центр» у м. Рівне, можу хіба що на нього дати лінк, можливо вони щось знають http://www.rcc.org.ua/
Центр болгарської культури, адреса — пер. вице-адмирала Жукова, 9.
Президент Асоціації болгар України
http://anton-kisse.com.ua/15.htm
Адреса еврейського громадського центру «Мигдаль» — Одесса-23, Ул. М. Арнаутская, 46-А.
їхній сайт
http://www.migdal.ru/migdal/
1. Да всё мне нравится. 🙁
Народ наш привык брать под козырёк любые распоряжения вышестоящих.
«Нельзя» русский-значит нельзя.
Вот сегодня я хотел хоть анкету о здоровье для учеников напечатать по-нормальному, так завуч сказала: «Забывайте о русском языке».
Это так: полушутка-полувсерьёз.
Хотя она совсем не бандеровка, в закрытой компании всегда может нормально покритиковать то, что сейчас творится, но…
Главное-не выделяться.
Не очень часто сейчас можно встретить по-настощему принципиального человека для которого родной язык дороже возможных неприятностей по работе.
2.Организовать русский конкурс?
Да я на днях предложил всего лишь наклеить ленточки «Я говорю по-русски» где-нибудь в школе.
Сам понимал, что сейчас то немыслимо (внутренний цензор и чутьё того, что «можно», а что «нельзя» у всех, кто жил в СССР очень хорошо развито).
Сказал в шутку, а на меня чут ли не руками замахали.
Ну кому нужны неприятности на ровном месте?
Вот Вам и конкурс!
Говорите, как будто издеваетесь, или с Луны свалились. 😉 🙁
Впрочем, всё это только доказывает, что «вообще-то русский язык всем хочется», но ещё больше каждый хочет,чтобы у него было поменьше проблем, особено в наше тяжёлое время.
Все помнят, как легко можно было человека назвать сумасшедшим, например.
Кстати, и сейчас это запросто: то же Микстер легко называет, скажем, Каурова таковым.
Того же ведущего программы «Правда» Григория Кваснюка некоторые иногородние «оппоненты» готовы растерзать вместе с АТВ.
И только потому, что эти люди не боятся, и открыто борются за русский язык.
В то время, как у остальных смелости хватает не более, чем на фигу в кармане.
Одесса до краёв переполнена этими фигами, я Вас уверяю.
Жаль только, что на большее не хватает пороху. 🙁
Роль Джордано Бруно малопривлекательна в наше время.
1. Хм, а мені багато що не подобається.
А у вас українська чи російська школа?
2. Щось я не розумію, мені б чесно кажучи стрічечки «я розмовляю українською» теж здалися б дивними. Бо не зрозуміло, що значать. Ну розмовляєш і добре. Я от на собі бейджиків типу «я розмовляю лише українською» не ношу, мені здається це якось провокативно чи що. Всім і так відомо якою мовою я спілкуюся.
Ну а чому у Львові проводять російські конкурси? Це що, найвільніша від бандерівського засилля частина країни? Я не знущаюся, я просто від Вас не почув конструктиву.
——-
Щодо Каурова. Ви знаєте, коли дуже емоційно говорять Тягнибок чи Кауров, вони у чомусь схожі. Не думаю що Мікстер (ау) схвально б відгукнувся на оті слова Тягнибока, за які його Ющ. турнув із НУ.
1. Школа, конечно же, с русским языком обучения.
Хотя историю и географию Украины всё равно положено преподавать по-украински.
Хотя я ни разу не бывал на этих уроках.
Интересная мысль: надо будет как-нибудь попроситься на урок, посмотреть и послушать, как справляются эти учителя.
В обычной жини я от них, кажется, ни одного украинского слова не слышал.
Даже и не вспомню, но кажется не слышал.
2. Насчёт ленточек.
Я бы с Вами целиком и полностью был бы солидарен, если бы оба языка законодательно имели равные права.
Пока этого нет, лично я очень болезненно отношусь ко всему, что касается языков.
Конкурс русского языка во ЛЬвове, думаю, проводится демонстративно.
Для того, чтобы всегда была возможность сказать, что «вот какие мы хорошие»: защищаем даже русский язык.
А если посмотреть на реальную картину, то наверняка окажется, что количество русскоговорящих во Львове уменьшается, эти конкурсы не дают никакого эффекта, только пропагандистский.
1. Хм, я щось не розумію, тобто у вас у школі практично всі предмети російською крім діловодства? А для чого тоді стрічки «Я говорю по-русски”? Щось я логіки не розумію. Можливо Ви хотіли «Я хочу заполнять документы по-русски»?
\\Не очень часто сейчас можно встретить по-настощему принципиального \\человека для которого родной язык дороже возможных неприятностей по \\работе.
З цим не можу не погодитися. Української мови це теж стосувалося\стосується.
2. Ну я думаю варто б чітко для себе визначити з чим боротися. Одна справа — заявляти про те, що «русский язык под запретом» (цитата, я десь таке читав), дещо інша — говорити про доцільність ведення документообігу російською. А то складно буде всім порозумітися. Я от взагалі не уявляв, що Ви у російській школі працюєте де практично всі предмети російською викладаються. Таке враження складалося що Ви й слова російського там не можете почути 🙂
————-
\\Конкурс русского языка во ЛЬвове, думаю, проводится демонстративно і т.п.
Сашо, ну Ви щось вже таке говорите. Я ж Вам уже писав як і хто ці конкурси проводить, навіть лінки давав. Ініціаторами та організаторами цього всього є зацікавлені вчителі + російські клуби + ще можна консульство РФ підключити, вони таким теж займаються (це правда якщо щось крупне). Місцева адміністрація діє вже згідно з громадськими звертаннями. Все залежить від ініціативи вчителів, ідеологів таких заходів. Якщо справжня мета — культурна, мовна, а не політична, то все повинно бути нормально.
конкурс 2005-го року:
http://www.etnosfera.ru/ecentr.php?onewnd=ecenter&list=projects&prjid=542&id=8
У цій школі такий конкурс проводили, у них правда не такий грунтовний сайт як у вашої школи, слабуватий, але є фотки, можете глянути на своїх колег які у організації чогось подібного брали участь
http://www.school45.org.ua/contacts.php
http://www.school45.org.ua/album.php
1. Для меня это больше просто демонстрация, чтобы прекратили пропихивать в мой дом(город) то, чего здесь не хотят.
Украинского языка это касается???!!!
Назовите, где!
Кто осмелится пойтипротив генеральной линии»???!!
Что-то Вас занесло, батенька! ;
2. А фотографии конкурса любителей украинского языка обещаю разместить на сайте школы после конкурса.
Хотя слабо представляю себе, то это вообще такое будет.
Но посмотрим.
1. Хм, щось я не розумію, всю школу змушують розмовляти українською і Ви на знак протесту вирішили у всій школі повісити стрічечки “Я говорю по-русски”?
Хм, та багато де. Одна справа офіційні документи і т.п., інша — розмовне спілкування. Російська мова тут зазвичай домінувала/домінує згідно історичній традиції. Якщо будеш принципово розмовляти українською по справах, на роботі, то можуть бути проблеми. А може і не бути, так як і з російською.
2. Я б Вам ще раз порадив — спробуйте зробити якусь частину власноруч, без команди згори, додайте щось своє. Мабуть же у вас і євреї і болгари знайдуться. Мені особисто якась така інтернаціональна ідея подобається.
Якщо слабо уявляєте — спробуйте звернутися за адресами місцевих культурних центрів (контакти більшості у Вас є), вони я думаю допоможуть. Але це теж потрібно з душею проводити.
1. Я говорю по-русски, и горжусь этим.
А как Вам недавняя акция в Киеве, когда прохожим предлагали выбросить русскоязычные газеты-журналы, и тоже были какие-то ленточки, но с надписью что-то вроде «Я говорю по-украински».
Это я сам видел по центральным каналам где-то перед Новым годом.
Такую акцию тоже станете критиковать?
2. Давайте сначала проведём этот конкурс «Папа, мама я -украинская семья», а там видно будет.
Кстати, уже часть материала (вопросы по истории) для конкурса оказалось найти несложно.
А дальше будем видеть, как пойдёт.
1. Поздравляю, я тоже! Я правда не вешаю подобных ленточек, но если бы мне хотелось по каким-то причинам подчеркнуть свою любовь к какому-либо языку, я вероятно либо сделал бы себе что-то по типу значка «Я люблю русский язык» и носил бы его + оборудовал таким образом своё рабочее место.
А что за акция? Бросьте в меня ссылкой.
Ну дак это прохожим. Да вполне себе такую акцию представляю, чего только не придумывают некоторые организации.
Ну не знаю критиковать ли, если люди носят ленточки со словами любви к какому-либо языку — нет. Если предлагали выбросить печатное слово, всё равно на каком языке, то да.
Припоминаю ещё пару акций:
1) Народ звонит на радиостанции и заказывает современную украинскую музыку — одобряю
2)Карточки для официантов «Дякую що обслужили українською», «Я не даю на чай російськомовним офіціантам». Первую одобряю, вторую нет.
2. Шкода що подібні речі формально часто проводяться, я думаю багато цікавого можна було для подібного заходу знайти у місцевому краєзнавчому музеї, у знавців місцевої, не абстрактної історії — Одещина вже давно заселена українцями і безумовно цікавинок можна знайти багато.
Ой, ссылку на ту акцию я сейчас и не найду.
Разве что вот это, хотя это другая акция
http://www.nneformat.ru/forum/viewtopic.php?p=8757
Ну а главное-это добровольность.
Всегда надо помнить, что насильно мил не будешь- и тогда всё будет хорошо. 🙂
Та ну, це щось зовсім нерадикальна акція, а я думав Ви мені лінк на вищирині бандерівські ікла скинете 🙂
А тут щось все зовсім «погано»:
Розмовляти українською закликають молодь вітчизняні рок-зірки. Для цього організували низку концертів. Рух прагне допомогти усім, хто хоче розмовляти українською, але соромиться російськомовної більшості. Для них видали книжку в якій помістили психологічні поради для плавного переходу на українську.
Ні, проти такого я не буду заперечувати 🙂
У нас щороку проводиться рок-фестиваль пісень українською мовою, прикольно, вся молодь ходять із задоволенням. Хоча більшість звичайно говорить російською.
Да мне тоже как-то без разницы.
Они же насильно не заставляют пока.
Кстати, ленточки «Я говорю по- русски» у нас в Одессе тоже никто за пазуху прохожим не запихивает.
Берут и ставят подписи только те, кому это нравится.
Кому нет- проходят мимо совершенно безнаказанно. 🙂 🙂 🙂 😉
Так что всё путём.
Если бы некоторые ненавистники русского языка не поднимали шум, что эта акция- чуть ли не «разжигание» какой-то там «розни». 🙁
Ну согласитесь, что в таком случае и об акции музыкантов можно было бы сказать то же самое. 🙂
(Ну в самом деле: почему это вдруг всенепременно по-украински- и всё тут?)
Или видите принципиальную разницу между акциями? 🙂
Живу с 80х в Сургуте, сама украинка с Луганской области. Думаю, должно быть двуязычие и свободное волеизъявление в выборе языка общения. Надо решать проблемы так, чтоб не разделять людей. Очень обидно слышать, что такие меры делят народ. В Сургуте живет много национальностей, довольно дружно, проводятся фестивали разных культур, на которые я с удовольствием хожу. Надо искать то, что объединяет и акцентировать внимание на этом.
Так вроде никто не запрещает волеизъявляться на удобном и любимом языке… Ну разве что некоторые не совсем логичные шаги с переводом ТВ.
Но народ делят не меры, а уеленаправленное сталкивание лбами. Старый как Мир способ — разделяй и властвуй. Пока мы грыземся за язык, можно не решать других проблем.
НОВОГОДНИЕ СТИХИ
Скоро будет Рождество —
Гадкий праздник буржуазный,
Связан испокон веков
С ним обычай безобразный:
В лес придёт капиталист,
Косный, верный предрассудку,
Ёлку срубит топором,
Отпустивши злую шутку.
Тот, кто ёлочку срубил, —
Тот вредней врага раз в десять,
Ведь на каждом деревце
Можно белого повесить!
Горянский (Иванов) Валентин Иванович,
«Стихи и проза о русской революции: Сборник первый»,
Киев: Современная мысль, 1919.
А:
Ну, якшо хтось створює обліковий запис лише для того, щоб обсмоктувати найдрібніші події в Україні — це не так вже й погано. Уявляєте, як їх зачіпають ці події, наскільки вони втратили психічну рівновагу? Навряд чи варто називати їх антилюдьми (до речі, це типовий прийом «дегуманізації» опонента — трактування його як «недолюдини» і т.п.), психічно травмовані люди заслуговують радше співчуття.
В:
Мені і потрібно якось «десуб’єктивізувати», вивести їх за межі раціональної критики. Бо якщо абсолютно все сприймається діаметрально протилежно, причому речі базові, ті, які розташовані на оціночній площині «добре-погано», значить, ми живемо не просто у різних державах, а й у різних культурних світах.
А:
А хіба плюралізм не передбачає наявності різних культурних світів? Зрештою, для когось «антилюдьми» є ми. Але оскільки різні культурні світи змушені співіснувати між собою, то доводиться дотримуватись норм, які уможливлять більш-менш стерпне співіснування. Навряд чи десуб’єктивізація опонентів полегшує взаємодію носіїв різних ціннісних систем.
І чи дійсно все сприймається діаметрально протилежно? Наприклад, вимоги логіки? Чи інші принципи ведення дискусії? Згода хоча б щодо вимог аргументації створює можливість для плідної дискусії навіть серед тих, хто дотримується різних ціннісних позицій. Навряд чи хтось захоче відстоювати явний абсурд, тож, зіткнувшись з аргументами, які показують хибність тих чи інших поглядів, змушений буде взяти їх до уваги.
Ну а неадекватів краще просто ігнорувати. З проукраїнського боку їх теж не бракує. Здається, серед представників різних націй можна знайти людей, у яких замість мізків національна ідея.
В:
Не думаю, що варто шукати компроміси з тими, хто просто не визнає саме ваше існування.
Перепрошую за многабукав, настрій чогось такий.
Саші:
А для чого підписи збирають? Для встановлення яка мова є найпоширенішою розмовною в Одесі? 🙂
\\
Кстати, ленточки “Я говорю по- русски” у нас в Одессе тоже никто за пазуху прохожим не запихивает.
Берут и ставят подписи только те, кому это нравится.
Кому нет- проходят мимо совершенно безнаказанно. 🙂 🙂 🙂 😉
\\
А хтось проти такої акції? Забороняє влада, розганяють мєнти? 🙂
Просто акції типу «українці — розмовляймо українською» в сучасній русифікованій Україні набагато природніше ніж «русские — говорим по-русски». Думаю Ви й самі це розумієте.
\\
Так что всё путём.
Если бы некоторые ненавистники русского языка не поднимали шум, что эта акция- чуть ли не “разжигание” какой-то там “розни”. 🙁
Ну согласитесь, что в таком случае и об акции музыкантов можно было бы сказать то же самое. 🙂
\\
Хм, я взагалі не знаю політичного підтексту акції, мені просто її суть не зрозуміла — можна подумати в Одесі хтось російською не розмоляє.
Якщо ж ніякої політики немає — справді дивно якщо хтось здійсає гвалт з приводу “разжигание” какой-то там “розни”. А хто так каже, можете кинути лінк?
\\
(Ну в самом деле: почему это вдруг всенепременно по-украински- и всё тут?)
Или видите принципиальную разницу между акциями? 🙂
\\
Принципову різницю бачу, вона у історичному становищі мов, але звісно це ніяким чином не впливає на законність акції на кшталт «Я люблю русский язык». Звісно подібні акції, якої б мови вони не стосувалися, проводити можна і потрібно.
Єдине що варто пам»ятати — одна справа прищеплювати людям любов до мови, а інша — стверджувати, що цю мову заборонено, переслідують чи щось подібне.
Светлана:
\\
Живу с 80х в Сургуте, сама украинка с Луганской области. Думаю, должно быть двуязычие и свободное волеизъявление в выборе языка общения.
\\
Холодно там у Вас мабуть зараз? У нас так і є як бачите — двомовність та вільний вибір мови спілкування. Саша пише російською (найчастіше), я — українською (найчастіше), іноді навпаки, Ви вже обирайте мову яка для Вас є найзручнішою 🙂
\\
Надо решать проблемы так, чтоб не разделять людей. Очень обидно слышать, что такие меры делят народ. В Сургуте живет много национальностей, довольно дружно, проводятся фестивали разных культур, на которые я с удовольствием хожу. Надо искать то, что объединяет и акцентировать внимание на этом.
\\
Намагаємося це й робити. Мовних проблем у нас дві — з одного боку у нас у всіх областях за винятком Криму абсолютна більшість українців, з іншого — у всіх областях крім найзахідніших (зовсім найзахідніших) ці українці у більшості — російськомовні, при тому, що у кого батьки, у кого діди (залежно від того коли з села вибралися) розмоляли українською.
Цю ситуацію намагаються вирішувати так — з одного боку державна мова одна — українська, офіційний документообіг ведеться однією мовою — українською, з іншого — у країні багато російських шкіл, море літератури та періодики російською, радіо, телеканали і т.п.
Конфлікти та роз»єднання виникає коли політичні сили гіперперевищують наявні мовні проблеми і у цей конфлікт втягуються найрадикальніші частини суспільства (в районі 0.5-1%). Потім, не поділяючи їхні погляди і наполовину, до конфлікту може втягнутися і решта (до 50%) населення.
На жаль найдужче чують тих, кого найменше і хто кричить найдужче — оті 1%.
Я думаю, что ленточки раздают для того, чтобы показать ещё раз тем, кто не понимает, какой яык в Одессе главный и основной с момента основания города.
Подписи- для проведения референдума, чтобы показать власти, что языковую проблему надо решать.
Ну и для того, чтобы люди получили заряд положительных эмоций, почувствовали некое чувство единения.
Это знаете, как где-нибудь на Брайтоне русскоязычные тянутся друг к другу, и неважно: еврей он или белорус.
У меня дома с десяток таких ленточек, и видеть их, иметь их возле себя мне приятно.
Нет, этого не понимаю и не разделяю (того, что акции за украинский язык естественнее- его и так государство навязывает до одурения).
Насчёт линка об очередном разжигании- вот, держите: http://szturman.livejournal.com/42446.html
Ну зачем, зачем , зачем это делать?
Мало новых улиц, нейтральных названий? 🙁 🙁 🙁
Прививать- это хорошо, но только там, где люди этого ХОТЯТ.
Прививайте во Львове, Виннице- там, где это всё идёт «на ура».
А тут же вопрос в том, что у нас НЕ хотят, очень НЕ хотят.
А им «прививают», да ещё приговаривают: «Вы, мол, ничего не понимаете, так НАДО»!